Десять територіальних громад Київської області отримають безкоштовний цифровий інструмент для підготовки енергетичних проєктів. Його використання має допомогти місцевим командам швидше оцінювати технічні рішення, визначати орієнтовну вартість робіт і готувати документи, необхідні для подальшого залучення інвестицій. Ініціатива спрямована на посилення енергонезалежності Київщини та розвиток розподіленої генерації.
Про це йшлося під час круглого столу «Стала енергетика та кліматична стійкість громад – практичні рішення для розвитку Київщини». Захід відбувся в Київській обласній державній адміністрації за участю представників обласної влади, громад, експертного середовища, бізнесу та міжнародних і благодійних організацій.
Громади отримають програму для підготовки енергетичних проєктівУ межах заходу Агенція регіонального розвитку Київської області та компанія Capital482 уклали меморандум про співпрацю. Одним із практичних результатів домовленостей стане безоплатний доступ десяти громад Київщини до спеціальної програми. Вона призначена для підготовки попередніх техніко-економічних обґрунтувань енергетичних проєктів.
Інструмент презентував засновник Capital482 Сергій Цівкач. Програма має спростити роботу фахівців органів місцевого самоврядування, яким часто доводиться самостійно збирати значний обсяг технічної та фінансової інформації. За допомогою програмного рішення громади зможуть систематизувати вихідні дані, порівнювати можливі варіанти та формувати основу для майбутніх проєктних заявок.
Особливе значення інструмент має для проєктів розподіленої генерації. Йдеться про енергетичні об’єкти, які розміщуються ближче до споживачів і дають змогу зменшити залежність від великих централізованих систем. Серед потенційних рішень можуть бути когенераційні установки, локальні теплові пункти, сонячні електростанції, системи накопичення енергії та інші об’єкти, здатні підтримувати стабільність енергопостачання.
Для громад Київщини це особливо актуально в умовах воєнних ризиків, пошкодження енергетичної інфраструктури та необхідності забезпечувати безперебійну роботу лікарень, шкіл, об’єктів водопостачання й соціальних установ. Якісно підготовлене техніко-економічне обґрунтування допомагає довести доцільність проєкту,
визначити потребу в ресурсах і переконати потенційних партнерів у його перспективності.
Безкоштовний інструмент не замінює повного проєктування, проте може стати важливим першим етапом для відбору найбільш ефективних ідей. Громади зможуть зрозуміти, які рішення відповідають їхнім потребам, скільки приблизно коштуватиме реалізація та як швидко інвестиції можуть дати економічний або соціальний результат.
Можливості для залучення коштів на сталу енергетикуПід час круглого столу також повідомили про старт нового конкурсу ініціативи European City Facility, до якого можуть долучитися українські громади. Переможці матимуть можливість отримати по 60 тисяч євро на розроблення інвестиційної концепції у сфері сталої енергетики.
Передбачене фінансування можна спрямувати на підготовку проєктів із термомодернізації громадських будівель, розвитку відновлюваної енергетики та модернізації систем теплопостачання. Гроші також можуть знадобитися для вибору оптимальних технічних рішень, уточнення вартості робіт, розрахунку очікуваної економії та визначення потенційних джерел фінансування.
Для участі в подібних конкурсах громадам необхідно мати чітко сформульовану проблему, попередній план дій і розуміння того, як майбутній проєкт вплине на місцеву інфраструктуру. Саме тому доступ до програм для підготовки техніко-економічних обґрунтувань може підвищити якість заявок і посилити позиції громад у боротьбі за грантові ресурси.
Заступниця голови Київської обласної державної адміністрації Наталія Гаватюк та директор Агенції регіонального розвитку Київської області Назарій Волянський наголосили, що енергоефективність і кліматична стійкість є важливими умовами для залучення міжнародної підтримки. Інвестори та донорські організації дедалі частіше очікують від громад не лише загальних намірів, а й конкретних розрахунків, показників окупності та оцінки впливу проєктів.
Окремо учасники обговорили можливості допомоги громадам у сфері сталої енергетики та відновлення. Представники благодійного сектору розповіли про механізми підтримки українських громад і підходи до пошуку ресурсів на відновлення критично важливих об’єктів. Для Київщини це має особливе значення,
адже регіон одночасно працює над відновленням пошкодженої інфраструктури та підготовкою до майбутніх енергетичних викликів.
Енергетична стійкість у стратегії розвитку КиївщиниПід час зустрічі також порушили питання врахування енергетичних і кліматичних потреб громад у Стратегії розвитку Київської області на 2028–2034 роки. Експертка Агенції регіонального розвитку, професорка кафедри метеорології та кліматології Ольга Шевченко пояснила принцип «не завдавати значної шкоди». Його застосування передбачає, що під час планування інвестицій необхідно оцінювати не лише економічну користь, а й можливий вплив проєкту на довкілля.
Такий підхід допомагає уникати рішень, які можуть створити нові екологічні ризики або погіршити становище громади в майбутньому. Наприклад, під час вибору системи опалення важливо враховувати доступність палива, рівень викидів, витрати на обслуговування, безпеку та можливість поєднання об’єкта з іншими джерелами енергії.
Представники територіальних громад отримали консультації щодо підготовки Планів дій сталого енергетичного розвитку та клімату.
Такі документи дають змогу визначити основні джерела споживання енергії, оцінити вразливість території до кліматичних змін і сформувати перелік пріоритетних заходів. До них можуть належати утеплення будівель, модернізація вуличного освітлення, встановлення сонячних панелей, оновлення тепломереж і створення резервних джерел живлення.
Напрацьовані під час круглого столу пропозиції планують використати під час підготовки обласної стратегії та проєктів відбудови Київщини. Очікується, що поєднання безкоштовного інструменту для розрахунків, консультаційної підтримки та доступу до грантових програм допоможе громадам переходити від загальних планів до конкретних інвестиційних рішень.
Енергонезалежність громад формується не одним масштабним об’єктом, а системою продуманих локальних проєктів. Саме тому підготовка якісних техніко-економічних обґрунтувань, розвиток відновлюваної енергетики та модернізація комунальної інфраструктури можуть стати основою стійкого розвитку Київської області. Десять громад, які першими скористаються новим інструментом, отримають додаткову можливість підготуватися до участі в конкурсах, залучити партнерів і реалізувати рішення для надійнішого енергопостачання.
