Столична міськрада вчетверте внесла зміни до бюджету Києва на 2026 рік, а також відкоригувала Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР) на 2024-2026 роки (в частині видатків на поточний рік). Згідно з цими змінами, дефіцит міської скарбниці зріс з 19,6 млрд до 22,5 млрд гривень. Крім того, на Хрещатику, 36 перерозподілили видатки між різними напрямами: зокрема, 2,7 млрд гривень було направлено на поповнення статутного капіталу КП “Київтеплоенерго” (для підготовки до опалювального сезону), 1,5 млрд – на підтримку армії (частину коштів буде передано державі, а частину – освоєно в рамках муніципальної програми “Захисник Києва”), ще 325 млн – на виплату матеріальної допомоги мобілізованим киянам. При цьому, низка депутатів наполягали на тому, що на збройні сили потрібно виділити ще більше коштів (лунали навіть цифри 4 млрд гривень), але ці та інші правки в результаті не були підтримані.
Як стало відомо КВ, учора, 1 жовтня, столична міськрада внесла чергові зміни до бюджету Києва на 2026 рік та ПЕСР Києва на 2024-2026 роки.
Відповідні проєкти рішень №08/231-672/ПР (суб’єкти подання – міський голова Віталій Кличко і Департамент фінансів Київської міськдержадміністрації (КМДА))
і №08/231-671/ПР (суб’єкт подання – Департамент економіки та інвестицій КМДА) були зареєстровані в Київраді відповідно 22 вересня і 21 вересня 2026 року. У сесійній залі за погодження цих документів проголосували 71 депутат та 70 депутатів відповідно.
Згідно з проєктами рішень, дохідна частина бюджету збільшилася зі 118,1 млрд до 122 млрд гривень, а видаткова – зі 137,7 млрд до 144,5 млрд гривень. Відповідно, загальний “прогнозований” (адже він ще неодноразово буде коригуватися) дефіцит міської скарбниці зріс з 19,6 млрд до 22,5 млрд гривень.
В рамках цих коригувань Київрада перерозподілила видатки між різними заходами, а також додала фінансування на окремі напрями життєдіяльності столиці – у першу чергу за рахунок надходженню до столичної скарбниці різних субвенцій з державного бюджету (у т.ч. освітньої).
Згідно з ухваленими змінами, найбільше коштів було вирішено направити на поповнення статутного капіталу КП “Київтеплоенерго” – 2,7 млрд гривень. Нагадаємо, це фінансування підприємство має витратити на відновлення пошкодженої в результаті обстрілів енергетичної інфраструктури та підготовки до наступного опалювального сезону.
Читайте: Додаткові 10,4 млрд: Київрада вкотре збільшила статутний капітал “Київтеплоенерго”
Також за рахунок перерозподілу коштів з інших напрямів було вирішено направити додаткові 1,5 млрд гривень на підтримку Збройних сил України. Частину цих фінансових ресурсів буде направлено до державного бюджету в якості субвенції з міської скарбниці Києва, іншу частину столиця “самостійно” витратить на підтримку армії в рамках міської цільової програми “Захисник Києва”. Крім того, ще 375 млн гривень було виділено на виплату матеріальної допомоги мобілізованим киянам. Серед іншого, народні обранці підтримали направлення додаткових 120 млн гривень на реалізацію програми щодо вирішення депутатами різних проблем (т.зв. “депутатські фонди”, з яких народні обранці можуть направляти відносно невеликі кошти на різні проєкти, у т.ч. ремонтні роботи у комунальних закладах, виплату різних видів матеріальної допомоги тощо).
Що стосується ПЕСР, то у ній вже традиційно було зафіксовано усі зміни в бюджеті, які стосуються здійснення різних інфраструктурних проєктів – у тому числі й згаданих вище.
Так, загальний кошторис реалізації Програми трохи зменшився – з 20,9 млрд до 20,5 млрд гривень. Тепер програмою передбачено, що 11,6 млрд має бути освоєно на капітальних ремонтах, а 8,9 млрд – на капітальних вкладеннях (тобто, реконструкція існуючих та будівництво нових об’єктів).
Зазначимо, більшість цих та інших цифр є орієнтовними та попередніми, адже ще до пленарного засідання, 29 і 30 вересня, комісія Київради з питань бюджету, соціально-економічного розвитку та інвестиційної діяльності підтримала десятки правок до проєктів рішень щодо внесення змін до бюджету і ПЕСР. Більшість з таких коригувань, які були надані депутатами міськради, структурними підрозділами КМДА і столичними районними державними адміністраціями, були “дрібними” (тобто, стосувалися перерозподілу мільйонів або максимум десятків мільйонів бюджетних гривень), але у результаті все ж можуть мати вплив на узагальнені показники міської скарбниці. Відповідно, точні цифри вже традиційно стануть відомими, коли чиновники “оформлять” усі коригування, а Віталій Кличко підпише рішення щодо внесення змін до бюджету і програми соцекономрозвитку.
При цьому, і під час засідань вищезгаданої комісії, і під час пленарного засідання Київради між депутатами точилися суперечки щодо інших перерозподілів коштів, у т.ч. направлення “збільшених” додаткових фінансових ресурсів на армію (зокрема, лунали цифри в 4 млрд гривень). Втім, наприклад, пропозиції щодо “посилення” підтримки збройних сил у результаті не були підтримані через т.зв. “відсутність ресурсного забезпечення відповідних правок” – тобто, їхні ініціатори не змогли обґрунтувати, звідки брати кошти на такі витрати.
Як повідомляла КВ, бюджет Києва на поточний 2026 рік було затверджено рішенням міськради №313/10780 від 18 грудня 2025 року. Того ж дня столична влада внесла зміни до ПЕСР (вона була затверджена рішенням Київради №7530/7571 від 14 грудня 2023 року), встановивши обсяги її фінансування на поточний рік.
Найбільше коштів у міській скарбниці на поточний рік – майже 38 млрд гривень – було закладено на сферу освіти, а друге місце посіла сфера транспорту і дорожнього господарства – 21 млрд. Віталій Кличко тоді назвав цей документ збалансованим, і таким,
що забезпечує фінансами найважливіші сфери і проєкти Києва. У свою чергу, “головний опонент” Кличка з фракції “Слуга народу” – Андрій Вітренко – розкритикував роботу КМДА, яка готувала проєкти бюджету і змін до ПЕСР, і заявив про неправильно розставлені приоритети. Серед іншого, депутат зазначив, що до опрацювання проєктів головних фінансових документів столиці народними обранцями, на підтримку армії передбачалося лише 124 млн гривень. Але в результаті в бюджеті все ж було збільшено цю суму – до 2 млрд гривень.
Читайте: Бюджет Києва-2026: на що чиновники планують витратити 113,2 млрд гривень
Перші зміни до цьогорічного бюджету і ПЕСР столична влада здійснила 10 лютого 2026 року. Тоді Київрада, зокрема, зменшила дохідну частину міської скарбниці, перерозподілила субвенції з державного бюджету і визначила напрями використання частини минулорічних вільних залишків. Зокрема, додаткові 2 млрд гривень було направлено на реалізацію програми “Захисник Києва”, 499,5 млн – на будівництво захисних споруд цивiльного захисту тощо. Серед іншого, 300 млн гривень з резервного фонду було виділено на закупівлю палива для генераторів за програмою цивільного захисту.
Під час обговорення цього питання в сесійній залі міськради відбувся невеликий конфлікт. Так, окремі депутати заявили про своє невдоволення стосовно того, що бюджет Києва не відповідає реаліям сьогодення – через недостатні витрати на армію і критичну інфраструктуру. На цьому, серед інших, наполягав депутат Дмитро Білоцерковець (фракція “УДАР”) – він закликав КМДА “актуалізувати” головний фінансовий документ столиці та пригрозив, що якщо цього не буде зроблено, то розробкою проєкту рішення щодо коригування бюджету буде займатися особисто він.
Читайте: Бюджет Києва-2026: перші коригування і заяви про необхідність “актуалізації
У свою чергу, другими змінами, ухваленими 14 травня, депутатський корпус змінив показники видаткової та дохідної частини міської скарбниці, розподілив субвенції з державного бюджету, визначив напрями використання частини минулорічних вільних залишків, а також збільшив обсяги фінансування на різні заходи. Зокрема, 7,4 млрд гривень було направлено на поповнення статутного капіталу КП “Київтеплоенерго” (частину цих коштів міська влада бере в кредит у ЄБРР),
996 млн – на реалізацію різних заходів програми “Захисник Києва”, 600 млн – на виплату матеріальної допомоги мобілізованим киянам, 299,5 млн гривень – на капремонти електромереж і електрощитових у житлових будинках, 190,2 млн – на реконструкцію об’єктів водопровідно-каналізаційного господарства тощо.
Читайте: Більше грошей для “Київтеплоенерго” і армії: столична міськрада вчергове змінила бюджет-2026 і ПЕСР
Третє коригування бюджету відбулося у липні (зазначимо, тоді депутатський корпус не вносив зміни до ПЕСР). Тоді, серед іншого, столична влада виділила 1,25 млрд гривень на поповнення статутного капіталу КП “Київтеплоенерго” – ці кошти, які мало освоювати Агентство відновлення, планується витратити на підготовку вказаного підприємства до наступного опалювального сезону. Вказаний факт став причиною суперечок у сесійній залі. Так, деякі депутати вказували на те, що, окрім фінансування робіт в енергетичній інфраструктурі, у столиці вистачає й інших напрямів використання коштів (у т.ч. збройні сили та відновлення зруйнованих будівель). Крім того, народні обранці були обурені тим,
що міська влада досі не створила у “Київтеплоенерго” та інших столичних КП наглядові ради, які б мали спростити контроль за використанням фінансових ресурсів бюджету міста. Однак усі ці зауваження фактично ні на що не вплинули.
Нагадаємо також, нещодавно столична влада відзвітувалася про виконання у першій половині поточного року бюджету міста-2026 та ПЕСР. Так, наразі відомо, що хоча наповнення скарбниці в цей період трохи не дотягнуло до планового показника, і дохідна і видаткова частини міської скарбниці, порівняно з аналогічним періодом минулого року, зросли – склали 64,8 млрд і 51,6 млрд гривень відповідно.
Традиційно найбільше коштів з бюджету було витрачено на освіту (20,5 млрд гривень), на другому місці – витрати на транспортно-дорожню сферу (8,8 млрд гривень, з яких 4,9 млрд – це відшкодування збитків “Київпастрансу” та метрополітену), на третьому – соціальний захист населення (6,1 млрд гривень). На функціонування Київради, КМДА та столичних РДА в цей же період було витрачено 2,
4 млрд гривень (це на 232,7 млн гривень більше, ніж у першому півріччі 2025-го), з яких 1,9 млрд склали зарплати й інші виплати посадовцям. По капітальним витратам можна відзначити будівництво метро на Виноградар, реконструкцію вул. Стеценка, будівництво під’їзної дороги до аеропорту “Жуляни”, реконструкцію дамб БСА. Що стосується виконання стратегічних і оперативних цілей ПЕСР, то тут знов важко щось зрозуміти.
Читайте: Дотації перевізникам та утримання чиновників: про виконання бюджету Києва-2026 у першому півріччі
Департаментом фінансів КМДА з 2012 року керує Володимир Репік. Наразі він є підозрюваним у справі щодо нанесення збитків бюджету міста на суму понад 581 млн гривень – правоохоронці попередньо встановили, що цей посадовець упродовж кількох років ініціював випуск облігацій місцевої позики попри наявність достатніх коштів у міській скарбниці, через що столиці доводилося сплачувати відсотки. Департамент економіки та інвестицій КМДА з 16 лютого 2018 року очолює Наталія Мельник. Діяльність першого структурного підрозділу наразі контролює в.о. першого заступника голови КМДА Петро Пантелеєв, другого – особисто Віталій Кличко.
Фото: колаж КВ
Олександр Глазунов
КиївВлада
