Історична будівля на вулиці Миколи Амосова в Києві опинилася під загрозою подальшого руйнування. Йдеться про «Будинок притулку для приїжджих хворих Київського Бактеріологічного інституту» — дерев’яну споруду, пов’язану з розвитком столичної медицини, благодійністю та діяльністю родини Терещенків. Нині прокуратура через суд вимагає зобов’язати власника пам’ятки укласти охоронний договір, який має визначити правила її утримання, використання та збереження.
Будинок розташований у Солом’янському районі столиці та є частиною історичного комплексу Київського Бактеріологічного інституту. У кінці ХІХ — на початку ХХ століття цей заклад відігравав важливу роль у боротьбі з інфекційними захворюваннями. Тут розвивалися медичні дослідження, формувалися практики діагностики та профілактики небезпечних хвороб, а сама територія стала одним із осередків наукового життя Києва.
За інформацією прокуратури, будівлю внесли до Переліку щойно виявлених об’єктів культурної спадщини місцевого значення у травні 2025 року. Такий статус означає, що споруда має історичну та архітектурну цінність,
а її власник повинен забезпечувати належний технічний стан і не допускати дій, які можуть призвести до втрати автентичних елементів.
Чим важлива будівля на вулиці Амосова«Будинок притулку для приїжджих хворих» звели у 1897 році коштом київського благодійника та громадського діяча Олександра Миколайовича Терещенка. Для міста того часу це був не просто житловий або господарський об’єкт. Споруда виконувала соціальну функцію, адже була пов’язана з допомогою людям, які приїжджали до Києва для лікування або медичного обстеження.
Історія будинку демонструє, наскільки тісно в Києві перетиналися розвиток медицини та приватна благодійність. Заможні підприємці й меценати вкладали кошти у створення лікарень, притулків, навчальних закладів і наукових установ. Завдяки цьому в місті з’являлися комплекси, призначені не лише для лікування, а й для проживання пацієнтів, роботи медиків та проведення досліджень.
Дерев’яна архітектура кінця ХІХ століття є окремою цінністю для Києва. Такі споруди часто не мають монументальних фасадів або великих декоративних композицій, однак вони зберігають характер міської забудови відповідної епохи.
Планування, матеріали, конструкції та деталі будинку можуть розповісти про тогочасні будівельні технології, санітарні уявлення й організацію медичної допомоги.
Водночас дерев’яні пам’ятки є особливо вразливими. Вони швидше потерпають від вологи, перепадів температури, пошкодження покрівлі, неналежного водовідведення та відсутності опалення. Якщо не проводити регулярні обстеження й ремонт, руйнування може охопити несучі конструкції, перекриття, віконні заповнення та декоративні елементи.
Чому прокуратура звернулася до судуНаразі будинок перебуває у занедбаному стані та потребує ремонтних робіт. Водночас приватне товариство, якому належить споруда, не уклало охоронний договір. Саме цей документ має закріпити обов’язки власника щодо збереження пам’ятки, проведення необхідних робіт і погодження будь-яких змін із відповідними органами охорони культурної спадщини.
Відсутність охоронного договору створює додаткові ризики для історичної будівлі. Без чітко визначених зобов’язань складніше контролювати технічний стан об’єкта, вимагати протиаварійних заходів і притягувати власника до відповідальності за бездіяльність.
Для пам’яток, які роками не використовуються або залишаються без догляду, така ситуація може завершитися частковою втратою автентичності чи повним знищенням.
Прокуратура вважає, що ухилення від укладення охоронного договору суперечить вимогам законодавства України про охорону культурної спадщини. Тому до Київського окружного адміністративного суду подали позов із вимогою зобов’язати власника виконати передбачений законом обов’язок. Суд уже відкрив провадження у справі.
Йдеться не лише про формальність або оформлення додаткових документів. Охоронний договір має практичне значення: у ньому фіксують предмет охорони, допустимі види робіт, вимоги до реставрації та умови використання будівлі. Для дерев’яного будинку на вулиці Амосова це може стати першим кроком до зупинення руйнівних процесів і підготовки комплексного відновлення.
Яка доля може чекати на спадщину ТерещенкаСитуація навколо будинку притулку показує загальну проблему збереження історичної забудови Києва. Частина цінних споруд переходить у приватну власність, але нові власники не завжди готові витрачати кошти на реставрацію.
У результаті пам’ятки залишаються без ремонту, а їхній стан погіршується з кожним сезоном.
Для збереження об’єкта необхідно насамперед провести технічне обстеження. Воно має визначити стан фундаменту, стін, дерев’яних перекриттів, покрівлі, інженерних мереж і фасадних елементів. Після цього фахівці можуть розробити протиаварійні заходи та програму реставраційних робіт. Важливо, щоб ремонт не перетворився на заміну історичної споруди сучасною конструкцією, адже головна цінність будинку полягає саме в його автентичності.
Будівля також потребує зрозумілої концепції подальшого використання. Збереження пам’ятки буде ефективнішим, якщо вона матиме безпечну функцію, яка не суперечить її історичному статусу. Це може бути культурний, науковий, музейний або адміністративний простір за умови дотримання вимог реставрації. Водночас будь-які зміни мають враховувати історичний контекст комплексу Бактеріологічного інституту.
Історія будинку на вулиці Миколи Амосова пов’язана з іменем Олександра Терещенка, розвитком медичної науки та традиціями київської благодійності. Втрата цієї споруди означала б зникнення не лише старої дерев’яної будівлі, а й важливої частини міської пам’яті. Саме тому судовий процес щодо укладення охоронного договору має стати інструментом реального захисту пам’ятки, а не лише формальним виконанням законодавчої вимоги.
Подальша доля об’єкта залежатиме від рішення суду, готовності власника виконувати свої обов’язки та дій міських органів у сфері охорони культурної спадщини. Вчасно укладений охоронний договір, професійне обстеження і невідкладні ремонтні заходи можуть зупинити руйнування. Якщо ж проблему й надалі відкладати, Київ ризикує втратити унікальний зразок забудови кінця ХІХ століття та матеріальне свідчення благодійної діяльності родини Терещенків.