У Києві обговорюють можливість скасування безкоштовного проїзду в метро під час «жовтих» повітряних тривог. Йдеться про ситуації, коли підземні станції одночасно виконують функцію укриттів, але потяги продовжують рухатися окремими ділянками. Наразі під час оголошення тривоги пасажирів можуть безоплатно пропускати через турнікети, щоб люди мали змогу швидко потрапити в безпечне місце.
Такий підхід відповідає логіці цивільного захисту, однак створює серйозні фінансові та організаційні труднощі для столичної підземки. Частина людей спускається на станції, щоб перечекати небезпеку, а інші використовують відкритий вхід для безкоштовної поїздки містом. Відрізнити одну категорію пасажирів від іншої без додаткових процедур практично неможливо.
У Києві можуть скасувати безкоштовний проїзд у метро під час «жовтих» тривогУ Київській міській державній адміністрації та комунальному підприємстві «Київський метрополітен» шукають рішення, яке дозволило б поєднати безпеку пасажирів із необхідністю зберегти надходження від оплати проїзду. Одним із варіантів може стати повернення контролю за оплатою на станціях у періоди,
коли оголошено «жовтий» рівень повітряної тривоги.
Водночас остаточного рішення щодо зміни правил поки немає. Для його запровадження потрібно врахувати кілька факторів: роботу станцій як укриттів, можливість швидкого доступу населення до підземних приміщень, функціонування турнікетів, рух поїздів і порядок дій працівників метрополітену.
«Жовтий» рівень тривоги зазвичай означає загрозу застосування безпілотних літальних апаратів або іншу повітряну небезпеку, яка потребує обережності, але не завжди призводить до повної зупинки транспорту. Саме цим він відрізняється від ситуацій, коли рух поїздів припиняють, а станції використовують виключно як укриття.
Якщо метро продовжує перевозити пасажирів, виникає питання: чи має поїздка бути безкоштовною для всіх, хто зайшов на станцію під час тривоги. З одного боку, відкриті турнікети дають людям можливість швидко сховатися. З іншого — вони фактично скасовують оплату для тих, хто використовує метрополітен як звичайний транспорт.
За нинішньої моделі персонал станцій не може ефективно перевіряти мету перебування кожної людини.
Неможливо вимагати від пасажирів окремих документів для входу в укриття або змушувати їх пояснювати, чи планують вони їхати потягом. Будь-яка додаткова перевірка може сповільнити доступ до безпечного місця та створити скупчення людей біля входів.
Чому питання оплати стало критичним для метрополітенуСтолична підземка працює в умовах значного фінансового навантаження. Метрополітен потребує коштів не лише на перевезення пасажирів, а й на оплату електроенергії, ремонт вагонів, обслуговування колій, станцій, ескалаторів, систем зв’язку та безпеки. Окремі витрати пов’язані з підтриманням станцій у готовності до використання як укриттів.
За наведеними розрахунками, у 2025 році збиток метрополітену сягнув близько 3 мільярдів гривень. Це становило переважну частину сукупного фінансового мінуса комунальних перевізників Києва. За таких умов кожен період безкоштовного перевезення впливає на бюджет підприємства, особливо якщо тривоги тривають довго або повторюються кілька разів на день.
Проблема посилюється після підвищення вартості разової поїздки. Раніше проїзд у столичному метро коштував 8 гривень,
а згодом тариф зріс до 30 гривень. При цьому планова собівартість одного перевезення оцінювалася приблизно у 31,37 гривні, тобто навіть оплачений квиток не повністю покриває витрати підприємства.
Окремим викликом стало скорочення продажів місячних проїзних. Після зміни тарифної політики їх реалізація, за наявними даними, зменшилася більш ніж удвічі — приблизно з 37,5 тисячі до 17,2 тисячі документів. Це свідчить про те, що частина пасажирів почала рідше користуватися громадським транспортом або перейшла на оплату окремих поїздок.
Водночас безкоштовний вхід під час тривог створює нерівні умови для пасажирів. Люди, які оплачують проїзд у звичайний час, фактично фінансують систему, тоді як під час окремих небезпечних періодів інші пасажири можуть користуватися поїздами без оплати. Для підприємства це означає втрату потенційних доходів у години, коли метро продовжує виконувати транспортну функцію.
Які варіанти можуть розглянути в столиціОдним із можливих рішень є розподіл станцій або зон на ті, що використовуються як укриття, і ті, де пасажири можуть оплачувати поїздки у звичайному режимі.
Однак реалізувати таку схему буде непросто. Багато станцій мають спільні входи, пересадкові вузли та обмежений простір, тому фізичне розділення потоків може виявитися складним.
Інший варіант — запровадити безкоштовний доступ лише до визначеної частини станції, а для проходу до платформи чи посадки в поїзд використовувати окремий контроль. Така система вимагатиме зрозумілих правил і додаткового маркування, щоб пасажири знали, де закінчується зона укриття та починається зона платного проїзду.
Також можуть розглядатися технічні рішення на базі транспортних карт і електронних квитків. Наприклад, система могла б фіксувати час входу та автоматично визначати, чи скористалася людина поїздом. Проте для цього необхідно модернізувати програмне забезпечення, налаштувати обладнання та гарантувати стабільну роботу турнікетів навіть за значного напливу пасажирів.
Найпростішим із технічної точки зору залишається повне відкриття або закриття турнікетів на час тривоги. Однак такий підхід не враховує різницю між станціями, де потяги рухаються, і станціями, які фактично працюють лише як укриття.
Крім того, повне закриття входів може суперечити завданню забезпечити швидкий доступ людей до безпечного місця.
Важливо, щоб будь-які зміни не створювали додаткових ризиків. У разі повітряної небезпеки пріоритетом має залишатися можливість швидко спуститися під землю, особливо для дітей, літніх людей, людей з інвалідністю та пасажирів, які опинилися на вулиці без доступу до іншого укриття. Контроль оплати не повинен перетворюватися на причину затримок і черг біля турнікетів.
За перші сім місяців 2026 року столичне метро, за наведеними даними, перевезло 144,7 мільйона пасажирів. Такий масштаб роботи демонструє, наскільки важливим залишається метрополітен для міської мобільності. Водночас він пояснює і фінансову ціну кожного рішення, пов’язаного з тарифами, безкоштовним проїздом та роботою станцій під час тривог.
Ймовірно, остаточний механізм визначатимуть після технічних консультацій між міською адміністрацією та метрополітеном. Для пасажирів важливо, щоб правила були оголошені заздалегідь, діяли однаково на всіх станціях і не змінювалися без зрозумілих пояснень. Поки рішення не ухвалено, киянам варто стежити за повідомленнями працівників станцій і дотримуватися вимог безпеки під час повітряних тривог.
