Київ

Від кав'ярні у херсонському під'їзді до власної справи в Києві: історія родини Андреєвих

21 жов•Район.in.ua

Кав'ярня «Падік» яка працювала на центральній пішохідній вулиці Херсона, за кілька років стала одним із впізнаваних місць міста. Її власники — подружжя Платон та Анна Андреєви — пережили російську окупацію, виїхали з двома дітьми до Києва й там відновили власну справу. Тим часом їхня херсонська кав'ярня продовжувала працювати навіть після обстрілів, але наприкінці 2025 року її довелося закрити.

Про те, як вдалося зберегти бізнес і частинку рідного міста, Платон Андреєв розповів під час інтерв'ю Район.Херсон.

Платон та Анна Андреєви / Фото з соцмереж подружжяКав'ярня, яка починалася у звичайному під'їздіІсторія «Падіка» почалася у травні 2019 року у Херсоні на вулиці Суворова, яка нині має назву Європейська Саме там, у під'їзді будинку, де мешкали Платон та Аня Андреєви, подружжя облаштувало невелику кав'ярню.

Вхід до кав'ярні «Падик» у Херсоні, фото 25 травня 2020 року / Платон АндреєвПлатон уже мав досвід роботи в кавовій сфері. Він працював у різних кав'ярнях, умів готувати каву й вирішив використати незвичний простір для власної справи.

«Особливість кав'ярні була в тому,

що вона розташовувалася просто в під'їзді будинку, де ми жили. Наш будинок стоїть на пішохідній вулиці, це такий аналог Дерибасівської. І в мене виникла ідея відкрити там маленьку кав'ярню», — пригадує Платон.

Простір перед «Падиком», 2021 рік / Платон АндреєвСпочатку заклад мав іншу назву. Але друзі та знайомі почали називати його «Падіком» — від звичного для херсонців сленгового слова, яким позначають під'їзд. Приблизно через місяць власники вирішили офіційно закріпити цю назву.

Невеликий заклад швидко став популярним серед херсонців. Сюди приходили не лише по каву, а й за атмосферою. Квіти, зелень, книжки, музика з вінілових платівок, затишні столики — усе це створювало особливий простір посеред міста.

Однією з візитівок кав'ярні став сирний лате — напій, який Платон придумав саме в Херсоні.

Згодом подружжя відкрило ще один заклад у місті й планувало розвивати бізнес. Але повномасштабне російське вторгнення змінило ці плани.

Пів року окупації та виїзд через російські блокпостиПісля захоплення Херсона російськими військами родина Андреєвих залишалася в місті.

Кав'ярня певний час продовжувала працювати.

Окупанти регулярно заходили до закладу. Іноді купували каву, іноді розпитували про власників та їхню діяльність. Згодом російські військові й представники окупаційної влади почали вимагати переоформлення бізнесу за російським законодавством. Платон намагався відтягувати цей процес, відповідаючи окупантам, що документи вже оформлюються. Наприкінці літа 2022 року родина вирішила виїжджати.

У День Незалежності України, 24 серпня 2022 року, Платон, Аня та двоє їхніх дітей залишили окупований Херсон. Виїзд відбувався організованими автобусами. Люди збиралися неподалік херсонського планетарію.

«Ми виїхали з Херсона у День Незалежності, а в Києві опинилися 26 серпня. Нас вивозили трьома автобусами. Ми їхали через розбитий міст, через усі ці блокпости. Було таке відчуття: і свято, і водночас не свято», — згадує чоловік.

Платон і Аня з двома синами у Києві, 2022 рік / Платон АндреєвОсобливо Платону запам'ятався один із перших днів у столиці. 27 серпня, коли родина нарешті відпочила після виснажливої дороги, вони поїхали на Поштову площу.

«Ми виспалися після довгої подорожі й приїхали на Поштову площу, біля Річкового вокзалу. Там грала «Стефанія», усі ходили з жовто-блакитними стрічками. І от тоді я… Навіть зараз сльози навертаються, тому що саме тоді я відчув, що ми нарешті вдома», — розповідає Платон.

Херсонський «Падік» працював навіть після деокупаціїПісля переїзду родини до Києва херсонська кав'ярня не припинила існування. Під час окупації залишати бізнес було особливо складно. Платон не знав, як розвиватимуться події та чи зможе заклад продовжувати роботу.

Після звільнення Херсона в листопаді 2022 року роботу кав'ярні забезпечував друг власника. За словами Платона, тоді він уже не розглядав херсонський заклад насамперед як джерело заробітку.

«Коли місто деокупували, я просто залишив там свого друга, і він працював. Мені не потрібен був прибуток. Мені було добре від того, що кав'ярня продовжує існувати для когось, що людина може там працювати, годувати себе та свою родину», — пояснює підприємець.

Кав'ярня залишалася на вулиці Європейській, яка після звільнення міста неодноразово потрапляла під російські обстріли.

У приміщення були влучання, але навіть після пошкоджень заклад певний час продовжував працювати.

Зрештою безпекова ситуація стала надто складною. Через постійні атаки відвідувачів меншало, а перебування в кав'ярні становило дедалі більшу небезпеку. На Різдво 2025 року херсонський «Падік» припинив роботу. Так завершилася майже семирічна історія маленької кав'ярні у центрі Херсона. Втім, сама справа Андреєвих продовжила існувати в іншому місті.

Три спроби знайти своє місце у КиєвіПісля переїзду до столиці Платон та Аня вирішили знову займатися тим, що добре знали й любили, — кавовим бізнесом.

Київ був для Платона знайомим містом. Раніше він уже жив тут кілька років, починаючи з 2004 року. У столиці залишилися друзі та знайомі, тому адаптуватися було дещо легше. Проте відновлення власної справи вимагало часу.

Найскладнішим виявився пошук відповідного приміщення. Спочатку подружжя спробувало працювати на базі бару. Але така концепція не виправдала очікувань: кава губилася серед інших пропозицій закладу. Хоча згодом Андреєвим вдалося сформувати власну кавову аудиторію.

Наступна локація була на Оболоні, проте й там бізнес не зміг повністю реалізувати задум власників. Зрештою третім місцем, де зараз і працює подружжя, став меблевий гіпермаркет «Марго» в Оболонському районі Києва, неподалік від торговельного центру «Блокбастер».

Тут подружжя облаштувало кавовий простір зі столиками, квітами, свічками, книжками та музичним програвачем. Власники меблевого маркету також хотіли бачити не просто кавову стійку, а затишне місце, де відвідувачі могли б перепочити. Ідеї збіглися — і кав'ярня поступово знайшла своїх постійних гостей.

Кав'ярня херсонців у Києві / Район.ХерсонУ Києві заклад уже не називається «Падіком». Платон пояснює це просто: хотів знайти приміщення, схоже на херсонський під'їзд, але поки такого не трапилося.

«Я шукав приміщення, яке було б схожим на «Падік». Якби знайшов, то так би його й назвав», — говорить він.

Пісок з Олешок, херсонські столи та сирний латеПопри іншу назву й нове приміщення, у київській кав'ярні залишилося багато речей, які нагадують про Херсон. Частину меблів подружжя перевезло з рідного міста. Зокрема,

столи, які раніше стояли в херсонському «Падіку». Є тут і невеликі символічні речі, які приносять відвідувачі.

«Ми багато чого перевезли з Херсона. До нас приходять херсонці й теж щось дарують. У нас, наприклад, є пісок з Олешок. А столи — з нашого херсонського «Падіка», — розповідає Платон.

Антураж кав'ярні / Район.Херсон

Антураж кав'ярні / Район.ХерсонЩе одним зв'язком із рідним містом став фірмовий сирний лате. Коли відвідувачі запитують, що це за незвичний напій, Платон розповідає історію його появи в Херсоні. Так звичайне замовлення кави іноді перетворюється на розмову про місто, яке продовжує жити під російськими обстрілами.

До кав'ярні приходять не лише кияни, а й переселенці з Херсона, Миколаєва, Харкова, Сум та інших українських міст. Дехто знав «Падік» ще до повномасштабного вторгнення. Інші дізнаються про нього вже у столиці.

«До нас навіть із Миколаєва приїжджають. І в Херсоні приїжджали з Миколаєва, бо десь чули про нашу кав'ярню. І сюди теж приїжджають, шукають назву «Падік», — говорить власник.

За словами Платона, спільний досвід війни допомагає людям знаходити теми для розмови,

навіть якщо вони раніше не були знайомі.

«Приходять люди з Харкова, Сум, інших міст, які постраждали від війни. І ми одразу знаходимо якусь спільну духовну нотку. Спілкуємося, ділимося своїм», — каже він.

Працюють удвох і мріють про більший простірНині основна команда кав'ярні — самі Платон та Аня. Влітку їм допомагала наймана працівниця, але з початком навчання студентка повернулася до занять. Тож більшість роботи подружжя виконує самостійно. До того ж постійні російські обстріли Києва та відключення електроенергії створюють додаткові труднощі для малого бізнесу.

Платон зізнається, що спрогнозувати умови роботи взимку майже неможливо.

«З електроенергією нічого не можна передбачити. Влітку світло було, взимку взагалі не було. Перед цим одного літа не було, а взимку було. Як буде цієї зими — незрозуміло. Сказати, що важко? Так, важко. Але морально я готовий до цієї зими», — розповідає підприємець.

Попри складнощі, подружжя не відмовляється від планів розвивати справу. Платон розглядає можливість отримання грантової підтримки, хоча поки не має досвіду участі в таких програмах.

А найбільше мріє про власний простір, де кав'ярня могла б поєднуватися з творчими заняттями.

«Хочеться більшого приміщення, тому що, окрім кав'ярні, можна займатися творчістю. Ми співаємо, граємо, займаємося різними духовними практиками. І нам хочеться створити простір, де все це могло б поєднатися», — ділиться Платон.

Почати заново там, де є близькі людиЗа роки повномасштабної війни тисячам українських підприємців довелося залишити свої міста, втратити приміщення, обладнання та клієнтів. Частина з них намагається відновити роботу на новому місці. Історія родини Андреєвих — один із таких прикладів.

Платон визнає, що його адаптація в Києві була дещо легшою завдяки попередньому досвіду життя у столиці та підтримці друзів. Водночас він розуміє, наскільки складним може бути переїзд у зовсім незнайоме середовище.

«Мені, можливо, було легше, ніж іншим, тому що я колись жив у Києві. Тут у мене багато друзів. Саме тому я й обрав Київ. Але якби мені запропонували виїхати за кордон, у країну, де я ніколи не був, мені було б страшно», — зізнається чоловік.

Сьогодні родина продовжує працювати у столиці, зберігаючи зв'язок із Херсоном. Херсонський «Падік» більше не приймає відвідувачів на вулиці Європейській. Але його столи, частина речей, фірмовий сирний лате та історії власників залишаються у київській кав'ярні. А разом із ними — пам'ять про місто, де все починалося.

Прибуток, Оболоння, Заклад, атака, блокпост

Читайте ще