У разі серйозного пошкодження великих теплоелектроцентралей близько 2 200-2 700 київських будинків цієї зими можуть залишитися без резервного теплопостачання. Таку оцінку в інтерв’ю «Київщині 24/7» озвучив директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.
За його словами, навіть повна готовність міста до опалювального сезону не гарантує стабільного тепла та водопостачання після нових російських ударів. Вразливість системи пов’язана передусім із залежністю багатьох будинків від великих ТЕЦ, які неможливо швидко замінити резервними джерелами.
На підготовку Києва планують витратити щонайменше 24 мільярдиХарченко зазначив, що цього року підготовка до зими передбачає значно більше фінансування та заходів безпеки. На загальнодержавному рівні на такі потреби виділили 36 мільярдів гривень. Київ у межах підготовки до опалювального сезону 2025-2026 років витратив 2 мільярди гривень, а тепер планує спрямувати щонайменше 24 мільярди. Експерт не виключає, що остаточна сума буде більшою.
Кошти спрямовують, зокрема, на фізичний захист критичної інфраструктури, додаткові джерела живлення та газову генерацію. За словами експерта, торік такі заходи не були повноцінною частиною планів підготовки, тоді як нині їх реалізують масштабніше.
Повна готовність не означає захисту від наслідків ударівОкремо Харченко позитивно оцінив рішення продовжити термін реалізації планів стійкості до трьох років. На його думку, за один рік неможливо одночасно посилити захист об’єктів, створити резервне живлення та перебудувати систему теплопостачання, тому заходи мають виконувати поетапно.
Водночас експерт застеріг, що звіти про 80% готовності на 1 вересня або 100% на 1 жовтня не показують, як інфраструктура працюватиме після атаки. Визначальними будуть фактичний стан ТЕЦ, наявність резервного живлення та можливість швидко відновити подачу тепла й води.