Солом'янський районний суд міста Києва 27 жовтня ухвалив рішення у справі киянки, яка вимагала від меблевого магазину компенсацію за прострочену доставку замовлених меблів. Суд стягнув з ТОВ "Марго Рітеіл" на користь покупчині пеню в розмірі 47430 гривень.
Як ідеться в рішенні, оприлюдненому в Єдиному державному реєстрі судових рішень, 10 січня 2026 року жінка уклала договір з ТОВ "Марго Рітеіл", за яким компанія зобов'язувалася виготовити та передати їй меблі. Того ж дня покупчиня подала замовлення на тумбу приліжкову з двома шухлядами (2 одиниці) та широкий комод 150 см (1 одиниця), повністю оплативши товар.
Відповідно до умов договору строк поставки становив 79 календарних днів після подання замовлення. Втім, компанія цей термін порушила. 27 квітня 2026 року магазин надав покупчині гарантійний лист із новим строком поставки - до 1 травня 2026 року, а фактично меблі передали їй 30 квітня 2026 року.
У позові жінка вимагала стягнути з магазину пеню за кожен день прострочення в розмірі 47430 гривень, а також визнати недійсним пункт 9 договору. Цей пункт передбачав,
що покупець відмовляється від свого права вимагати сплати пені у розмірі трьох відсотків вартості роботи, передбаченого статтею 10 Закону України "Про захист прав споживачів".
У відзиві на позов відповідач не заперечував обставин, викладених жінкою, проте вважав вимогу про стягнення пені помилковою. Щодо визнання пункту 9 договору недійсним компанія наполягала, що сторони вільні в укладенні договору, а умови погоджено й підписано власноруч обома сторонами.
Суд визнав спірний пункт договору нікчемнимСуд встановив, що договір між сторонами є змішаним - поєднує купівлю-продаж меблів і підряд щодо їх виготовлення. Цей факт сторони не оспорювали, оскільки відповідач узяв на себе обов'язок виготовити й доставити замовлені меблі у визначений строк, а порушення цього строку не заперечував.
Суд наголосив, що відповідач не надав доказів форс-мажорних обставин, які б могли звільнити компанію від відповідальності за прострочення. При цьому суд зазначив, що доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання, і саме вона має подавати відповідні докази в разі спору.
Щодо пункту 9 договору суд дійшов висновку, що ця умова суперечить чинному законодавству. Відповідно до Цивільного кодексу України правочин, який обмежує можливість фізичної особи мати не заборонені законом права, є нікчемним. Тому суд відмовив у окремому визнанні пункту недійсним - адже нікчемний правочин є недійсним з моменту укладення незалежно від рішення суду.
Що вирішив судСуд задовольнив позов покупчині повністю. Резолютивна частина рішення передбачає:
- стягнути з ТОВ "Марго Рітеіл" на користь позивачки пеню за кожен день прострочення зобов'язання у розмірі 47430 гривень;
- стягнути з ТОВ "Марго Рітеіл" на користь держави судовий збір у розмірі 1331 гривня 20 копійок;
- у визнанні пункту 9 договору недійсним окремим рішенням суду відмовити, оскільки ця умова є нікчемною за законом.
Чому суд відмовився визнавати пункт договору недійсним окремоСуд пояснив, що нікчемний правочин є недійсним з моменту його вчинення незалежно від того, визнає це суд чи ні. Тому вимога позивачки про визнання пункту 9 договору недійсним виявилася юридично зайвою: ця умова, яка позбавляла покупця права на пеню, і без судового рішення не має юридичної сили як така, що обмежує права фізичної особи.
Раніше Інформатор повідомляв, що Івано-Франківський суд зобов'язав турфірму "Джоін-АП" повернути туристці 34 тисячі гривень матеріальної та 5 тисяч гривень моральної шкоди за неналежні умови проживання в готелі Єгипту. Також ми писали, що Голосіївський суд стягнув з "Нової пошти" пеню і моральну шкоду за зірвану зворотну доставку документів, хоча задовольнив вимоги клієнта лише частково.