Не перший рік міська столична влада горить світлою думкою об’єднати всі муніципальні кінотеатри столиці в єдину установу «Київкінофільм», викинувши їхніх орендарів, а заразом і всіх працівників на вулицю. Формулюють у департаменті культури міськадміністрації все трохи по-іншому, аргументуючи тим, що кінотеатри просто потребують капітального ремонту та інвестицій Звісно, реальні справи, як це часто буває, розходяться з розмовами. Вже маємо в столиці прекрасний приклад турботи про кіноіндустрію: громадський туалет на місці колишнього кінотеатру «Екран». Чи така ж доля чекатиме інших динозаврів кінопрокату, поки невідомо.
Найстарішому кінотеатру Києва - «Жовтень» - вдавалося роками відбиватися від подібних зазіхань. Аж ось наприкінці року відбувся черговий «наїзд» - цього разу від прокуратури. На тлі неспокійної майданної ситуації у Києві за останні два місяці взагалі активізувалось рейдерство, не в останню чергу – за підтримки влади. Євромайдан, на жаль, відтягнув на себе увагу і громадських організацій, і ЗМІ. Тим часом, скориставшись слушним моментом, у Десятинному провулку вже закатують у цемент фундамент палацу князя Володимира,
неподалік від цього місця захоплюють школу… Вочевидь, «Жовтня» не вистачає саме для повного контролю Подільського плацдарму.
Кому ж дістанеться ласий шмат – у принципі питання другорядне. Як кажуть самі кінопрокатники, хто тільки на їхні приміщення не зазіхав. Навіть не варто згадувати прізвища потенційних інвесторів, хоча, звісно, офіційно-то їх ніби не було… Проте вже не першого власника торгового центру чи мережі бутиків осяювала геніальна думка: а чиє-то воно приміщення? Колгоспне? Значить, буде наше! З цією світлою ідеєю всі вони йшли до КМДА. І там (очевидно, після відповідних переговорів) починали процес витіснення старих власників: заборгованість ось знайшли, термін оренди спливає, санітарний стан підкачав... Якщо добре подумати – привід викинути орендаря геть знайдеться завжди.
Ніхто не говорить, що теперішні орендарі є ідеальними, але ж проти фактів не підеш: усі ці вперті кінопрокатники, яких регулярно намагаються витіснити з насиджених місць, справді роблять свою справу. Ще й намагаються проводити фестивалі короткого й довгого метру, підтримувати вітчизняне кіно...
Тобто роблять усе, про що мала б потурбуватися наша влада. А ось що буде з приміщеннями кінотеатрів (точніше, який ТЦ, піцерію чи ресторан там відкриють) після того, як виселять теперішніх орендарів, ніхто достеменно не знає. «Жовтень» мав би скоро поповнити список трофеїв КМДА, але сьогодні там дивляться в майбутнє з невеликою, а все-таки надією… - ТОВ «Кіноман», який зараз займає приміщення «Жовтня», було створено 2003 року, а з 2007 року ми є орендарями за рішенням суду, і відповідно сплачуємо орендну платню, - коментує ситуацію директор товариства Людмила Горделадзе. - Але ми прийняли «Жовтень» не за рішенням Київради, а за рішенням окремої гілки влади – судової. До суду ми звернулися тому, що Київрада та її виконавчий орган КМДА наші законні заяви і вимоги ігнорували. З тих пір міська влада неодноразово намагалася або виселити нас, або вимагала переукласти договір з ними на підставі рішення Київради. Ми були тільки «за» останній варіант! Чомусь із тих чи інших причин там не знаходили часу на переукладання... І ось 4 грудня 2013 року за ініціативою Департаменту комунальної власності перший заступник прокурора Подільського району м.
Києва, представляючи інтереси держави в особі Київради, подав позов до Господарського суду Києва і вимагає нашого виселення. Ще минулого тижня ми думали: цього разу не вистоїмо! Хоча вже довели, що і майно за призначенням як заклад культури використовуємо, і своєчасно його ремонтуємо, і сплачуємо комунальні послуги, зарплатню працівникам, оренду платню (навіть переплачуємо), і маємо легітимний договір до 2020 року. Однак усі наші аргументи можуть виявитися марними у вітчизняних судах... Ми звернулися до громади, від якої власне і виступає влада Києва, аби вона вирішила, чи потрібен їй наш кінотеатр. За тиждень зібрали близько 3000 підписів під зверненням до Київради з проханням вирішити питання «Жовтня» у позасудовому порядку, не допустити виселення його колективу. 18 лютого 2014 року розпочнеться розгляд справи в суді. Разом з тим нас запросили на переговори до керівництва КМДА і відповідально пообіцяли підготувати документи на Київраду, щоб нарешті укласти повністю законний договір оренди. Ми віримо, чекаємо… Хоча КМДА і подавала позов «в інтересах» громади,
ця сама громада чомусь підтримала кінотеатр, а не рішення адміністрації. Глядачів «Жовтня» можна зрозуміти. Це один із небагатьох кінотеатрів столиці, який утримує низькі ціни на квитки. Тут регулярно відбуваються найрізноманітніші фестивалі (Нового грузинського кіно, бразильського кіно, японської культури та анімації, Фестиваль кіно за один день Fast Film Fest), показують фільми мовою оригіналу з субтитрами та демонструють приклади гарного короткого метру й арт-хаусу.
І ось замість «великої подяки» від КМДА хоча б у вигляді грамоти за хорошу роботу «Жовтень» звинувачують у несплаті оренди та ставлять під сумнів «правильність» договору (яку довів суд!). Лише злякавшись публікацій у ЗМІ та активності глядачів, які вже не раз своїми акціями «відбивалися» від провладного рейдерства, адміністрація дала «задній хід», погодившись на перемовини. Звісно, це все ніяк не убезпечить «Жовтень» від стирання з культурної мапи міста. Переговори про новий договір затягуються вже не вперше – це стандартна позиція нашої влади і, на жаль, у будь-якому питанні... Потім у навмисному затягуванні звинувачується орендуюча сторона і… все починається спочатку. Про країну прозорих тендерів, безкорупційної верхівки і законів для всіх, а не тільки «проти кого потрібно», ми поки тільки мріємо. Все, що можемо зараз: не випускати «Жовтень» із поля зору, аби одного разу не побачити на його місці чергову жертву покращення (в азарівському сенсі слова) нашого з вами дозвілля.