Київ

Присвячення загиблому на Майдані у Києві

7 бер•Мій Київ

– За що ж ти, мій сину, загинув?– Та я ж боронив Україну...

– Ти ріс, непомітно мужнів,Я й гадки не мала,Що будеш найкращим з синів.Чи ж син то у матері, чи ж то людина,Що цілив у тебе?В беззбройного кулю послав!Нема йому прощення і до загинуЗа те, що життя молоде обірвав.Згорьованій матері раптом здалося,Що син підіймається, ось він встає...Та ні, то країна його УкраїнаНад світом зорею росте!Народ її вартий уваги і шани За хліб запашний із полів,За руки в мозолях і ранах,За вірних, сміливих синів.І жити їй вічно!І бути назавжди!Їй пам’ятник Сотня Небесна звелаЙ поринула в вічністьНам наказавши Творити на світіЛиш добрі діла.

Косова Тамара, м. Чернігів, лютий 2014 р.

Читайте ще