Обговорюємо зміни до Конституції

 Присутні, дискутуючи, обмінялися думками та внесли свої пропозиції щодо змін до Основного Закону України. Зокрема Іван Гулей, депутат районної ради, запропонував ліквідувати посаду прем’єр-міністра, натомість виконавчу владу має очолювати президент; парламентський опозиційний уряд не тільки конструктивно критикує, а й бере участь у засіданнях діючого уряду, і вчиться спільно ефективно працювати на державу; виборність посад прокурора області і району, за зразком США, зароблені гроші територіальна громада може тримати в будь-яких банках, а не тільки на казначейських рахунках. Роман Руснак, хлівищанський сільський голова, пропонує: зменшити склад Верховної Ради України до 300 депутатів; народ обирає місцевих суддів; розширення повноважень керівників територіальних громад. Більш детально щодо змін до Конституції України наш кореспондент попросила розповісти керуючу справами районної ради Наталію Довбенчук. — Наталіє Юріївно, вже не вперше за останні чотирнадцять років, відколи 28 червня 1996 року парламент України прийняв Основний Закон держави, ми говоримо про зміни до Конституції.

Минулого тижня Президент України Петро Порошенко, звертаючись до українського народу, заявив, що нині Україна проходить чи не найважче за часи своєї незалежності випробування — випробування на єдність та територіальну цілісність і, усвідомлюючи величезне значення Конституції та її вплив на суспільний розвиток, необхідно докорінно змінити принципи організації місцевої влади. Які зміни очікують місцеві громади? Наскільки ефективно децентралізація зможе змінити роботу територіальних громад нашого району? — Розроблено Концепцію реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні, яку було схвалено Урядом 1 квітня 2014 р. Саме Конституція визначає основи системи влади, і без відповідних змін до Конституції провести реформу неможливо. Але в Конституції буде визначено лише основи, деталі — в законодавчих актах, які забезпечать переформатування влади відповідно до положень Концепції реформи (закони щодо адміністративно-територіального устрою, місцевого самоврядування, місцевих державних представництв, зміни до Бюджетного кодексу тощо).

Отже зміни до Конституції – це перший, але важливий крок до проведення реформи. Основні зміни передбачають: запровадження трьохрівневої системи адміністративно-територіального устрою України – область, район, громада з повсюдністю місцевого самоврядування; передачу функцій виконавчої влади від місцевих адміністрацій виконавчим органам рад відповідного рівня; розподіл повноважень між органами місцевого самоврядування за принципом субсидіарності і наділення саме громад максимально широким колом повноважень; чітке забезпечення повноважень органів місцевого самоврядування необхідними фінансовими ресурсами, в тому числі через їх участь у загальнодержавних податках; ліквідація державних адміністрацій і створення натомість державних представництв з тільки контрольно-наглядовими і координаційними, а не виконавчими функціями. Кінцева мета реформування — передача більшості повноважень та ресурсів на рівень територіальних громад — сіл, селищ, міст. — Чи такі зміни сприятимуть самодостатності і зміцненню матеріально-фінансового забезпечення місцевого самоврядування?

— Проектом, зокрема статтею 142 (розділ ХІ) визначаються матеріальні та фінансові основи місцевого самоврядування. Тут закріплене право місцевого самоврядування на частку загальнонаціональних податків. Принциповим є момент чіткої фіксації норми, що «обсяг фінансових ресурсів органів місцевого самоврядування відповідає повноваженням, передбаченим Конституцією та законами». Також закріплено, що «витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади, компенсуються державою». — Більшість сільських рад у нас дотаційні, водночас чимало сільських голів скаржаться на урізання їхніх повноважень, особливо стосовно земельних відносин. Що зміниться і чи зросте відповідальність голів перед громадою? — У статті 143 (розділ ХІ) визначено розмежування власних і делегованих повноважень органів місцевого самоврядування. При цьому пропонується не деталізувати в Конституції повноваження, залишивши визначення вичерпного їх переліку на рівні відповідного Закону. Але сам факт вилучення норми, що «органи місцевого самоврядування з питань здійснення ними повноважень органів виконавчої влади підконтрольні відповідним органам виконавчої влади» говорить нам про те,

що за проектом органи місцевого самоврядування відповідальні тільки перед законом, ну і відповідно – перед виборцями. — Проблемою є і надмірна подрібненість територіальних громад, наприклад, на Кіцманщині є сільські ради у яких близько 500 жителів. Що в цьому випадку пропонується? — Проектом змін до Конституції передбачено визначення громади (громадою є утворена в порядку, визначеному законом, адміністративно-територіальна одиниця, яка включає один або декілька населених пункти (село, селище, місто), а також прилеглі до них території). А решта буде визначено у законодавчих актах, але територіальні громади повинні бути сформовані спроможні та самодостатні. Отже, неминуче «укрупнення» громад, можливо це буде добровільне об’єднання на умовах надання державної підтримки на перших порах. — Ви чимало років очолювали юридичну службу районної ради. Які у Вас є пропозиції змін до Конституції? — Конституція це Основний Закон, і він повинен передбачати все ж таки тільки основу, решта регулюватимуть інші закони. Я вважаю, що більшість залежить саме від цих законів та підзаконних актів, і механізмів вдосконалення цих актів. В процесі роботи ми виявляємо недосконалості та недопрацювання, так і в кожному законі, і навіть, в Конституції зможемо виявити прогалини, коли вони почнуть працювати. Тому повинен бути відпрацьований механізм оперативного усунення цих недоліків. А мене як і кожного виборця, звісно, турбує відповідальність і народних, і місцевих депутатів перед виборцями.