Київ

Генплан Києва. Про скандальні ДПТ та забудову столиці

12 квт•NV

Як саме має забудовуватися місто, де потрібні зелені зони, де лікарні, а де нові житлові масиви — це питання містобудування. Містобудівні рішення фіксуються трьома основними видами стратегічних документів: генеральними планами, зонінгами та детальними планами територій (ДПТ).

У теорії вони мають розроблятися так: спочатку затверджується величезний, дуже складний Генплан, у якому місто визначає найглобальніші рішення на кшталт запланованого росту кількості населення, загальної площі зелених зон чи розрахунку дорожньо-транспортної інфраструктури, необхідної, аби місто їхало. Після його затвердження та на його основі розробляються зонінги та ДПТ, які уточнюють та деталізують стратегію Генплана.

Зонінг більший за ДПТ, він розповсюджується на цілу планувальну зону (центр міста, наприклад). Детальний план території менший, він розробляється для кількох вулиць або частини мікрорайону. Детальні плани мають уточнювати Генплан та деталізувати розміщення доріг та вулиць, функціональне призначення земельних ділянок, систему інженерних мереж, порядок організації̈ транспортного і пішохідного руху,

межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об'єктів, розміщення об'єктів будівництва. Змінювати функціонал, описаний у Генплані, вони не мають.

На практиці маємо принципово протилежну ситуацію — ДПТ приймаються, а того Генплану, який вони нібито уточнюють, фізично нема. Тобто, діючий Генплан є, але ті ДПТ йому радикально протирічать. А уточнюють вони «проект нового Генплану» — документ, якого цілком ніхто не бачив і не затверджував. Те, що має бути уточненням стратегії розбудови міста, перетворилося на клаптики, з яких потім планують якимось чином зшити стратегічний Генплан Франкенштейна.

Розробку кожного з таких клаптиків фінансують приватні інвестори-забудовники. Закон це не забороняє, а місто не бачить проблеми у тому, що розробка стратегічного документа фінансується кимось, у кого є цілком конкретна мета забудувати якнайбільше територій якнайбільшою кількістю квадратних метрів.

Для будь-якого киянина ДПТ мікрорайону означає наступне: до його прийняття забудовники не можуть отримати деякі земельні ділянки під будівництво, бо не можуть змінити їх цільове призначення.

А от після затвердження ДПТ вашого мікрорайону забудовники можуть змінювати призначення земельних ділянок одразу цілими зв’язками та спокійно ущільнювати забудову без будівництва належної інфраструктури.

Усього в Києві зараз прийнято 42 ДПТ — частина з них приймалася у 2005−2009 роках

Усього в Києві зараз прийнято 42 ДПТ — частина з них приймалася у 2005−2009 роках, але більшість було прийнято вже після Майдану. Ще один планують затвердити вже за тиждень, бо земельна комісія його підтримала, незважаючи на гучні протести громади. Усього їх планують прийняти більш, ніж 100.

Майже кожен детальний план території викликає скандали, акції протесту та розголос у ЗМІ. І ось чому.

Свіжий, ще не прийнятий Київрадою ДПТ Мінського масиву перетворює майже 25 гектарів сільськогосподарської землі на територію багатоповерхової забудови — там планується побудувати 19 висоток на 11 тисяч мешканців без належної інфраструктури. Інвестором ДПТ є компанія «Датоліт».

ДПТ у межах вулиці Васильківської та проспекту 40-річчя Жовтня, Голосіївський район: на землях Інституту водних проблем та меліорації з’явилися два будинки забудовника Інтеграл Буд на 25 поверхів.

До ДПТ на цих ділянках будувати житло було не можна. Інвестором було міське КП «Спецжитлофонд».

ДПТ в районі Дніпровської набережної вулиці Здолбунівської та проспекту Петра Григоренка, Дарницький район: з’явилася нова житлова забудова, розрахована на 35 тисяч осіб, на території перенаселених Позняків. Інвестором була компанія «Укрбуд Спецмонтаж».

ДПТ в межах вулиць Електриків та Набережнорибальської, Подільський район: з’явився новий житловий мікрорайон на землях промислової та комунально-складської забудови. Інвестором була компанія «Міжрегіональний центр технічної інвентаризації», а розробником — «Терра Проджект», яка одночасно є розробником і нового мікрорайону на цих землях.

ДПТ в районі вулиць Тепловозної Здолбунівської та Драгоманова, Дарницький район: передбачає будівництво цілого ряду нових ЖК, а також гіпермаркет на місці, відведеному під школу.

ДПТ в межах вулиць Оноре де Бальзака Градинська та Радунської на Троєщині: легалізує незаконний самобуд ЖК «Перспектива» на Теодора Драйзера, 40. І також розроблений «Террою Проджект».

ДПТ в межах вулиць Милославської Оноре де Бальзака,

Миколи Закревського та Олександра Сабурова на Троєщині: передбачає подальшу забудову та облаштування території площею 410 га, на якій вже проживає трохи більше 93 тисяч осіб. Згідно з документом, у найближчі 20 років у межах ДПТ повинні збудувати близько 615 тисяч квадратних метрів житла. Інвестором розробки була компанія «Квадрат-Україна».

ДПТ по вулиці Пухівській Деснянський район: передбачає будівництво великого житлового комплексу на вулиці Крайній, 1. Розробником знов була «Терра Проджект», а інвестором — компанія «Технобуд».

Практичний висновок з усього цього сумний — якщо з’явилася ідея прийняти у вашому районі ДПТ, чекайте або на ущільнення і так перенаселеного району, або на будівництво ЖК на територіях, відведених під інфраструктуру.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ

Читайте ще