За прикладом Ванкувера та Копенгагена: якою буде екологічна стратегія Києва

Обговорення - завершили, перейшли до "опрацювання". Депутати Київради почали розглядати "Екологічну стратегію міста", ініційовану громадою. Розрахована вона до 2030 року. З уже проголосованих рішень, що увійдуть до "зеленої дорожньої карти міста" - створення регіонального ландшафтного парку «Совські ставки»; облаштування Йорданського озера, що на Оболоні. А також - створення зелених зон на вулицях - Гетьмана, Щербаківського/Стеценка та на проспекті Маяковського.

А ПОЧАЛИ 2019-го...

До обговорення екологічної стратегії запросили науковців, експертів у сфері екології, екоактивістів та простих киян. Аби виступити з власною ініціативою необхідно було зареєструватися на сайті Київради, викласти суть запропонованих змін та залишити власні контакти - задля уникнення зловживань та маніпуляцій з інформацією.

Тоді голова постійної комісії Київради з питань екологічної політики Костянтин Яловий на своїй сторінці у Facebook повідомив:

Протягом останніх десятиліть Київ розвивається дуже динамічно: населення збільшується, кількість транспорту зростає, а площа зелених насаджень стрімко зменшується. Тому зараз, щоб зупинити екологічний колапс, необхідно сформулювати ключові завдання природоохоронної галузі та обрати стратегічні механізми їх досягнення.

У планах - створити екологічну стратегію, як у Ванкувері чи Копенгагені...

СТАРТУВАТИМУТЬ З РОЗБУДОВИ КІЛЬКОХ СТОЛИЧНИХ ЗОН

Екологічна стратегія Києва до 2030 року передбачає нові стандарти до якості питної води, заощадження енергії на 25%, переробку половини усіх відходів та збільшення площі зелених зон до більш, аніж 7 тисяч гектарів. Київрада проголосувала за те, аби взяти за основу спільно напрацьовані плани експертів з громадськістю Києва. Тепер детально все розглянуть і внесуть корективи. Поки точково почнуть реалізувати з тих рішень, щодо яких окремо були підтримані петиції киян.

Екопарк на Совських ставках

"ЗА" створення екопарку на Совських ставках минулого тижня на засіданні Постійної комісії Київради з питань екологічної політики столичні депутати проголосували одностайно. Ці наміри столична влада виношує не перший рік. Відповідна електронна петиція («Вимагаю термінового вирішення екологічної катастрофи на території „нижнього каскаду“ Совських ставків») набрала необхідну кількість голосів і мер Києва Віталій Кличко доручив профільним управлінням розробити план реалізації.

План подав Департамент містобудування та архітектури КМДА. Розвивати дану локацію хочуть у найближчі 20 років. Пояснюють це необхідністю створення дворівневої транспортної розв’язки між проспектом Лобановського та вулицею Кіровоградською, відновленням екосистеми «верхнього» та «нижнього» каскадів Совських озер.

Складність у роботі пов'язана з тим, що «нижній» каскад Совських ставків – це занедбана, екологічно небезпечна територія колишнього радгоспу «Совки», який вирощував тут рибу. Але господарство занепало, ставки давно ніхто не зариблює, а останніх 20 років – не очищує. Як наслідок — ставки «нижнього» каскаду замулилися і поросли очеретом, рівень води в них мінімальний. У воді повно сміття, пластикових пляшок та деревини. Крім цього, за відсутності очисних споруд, прилегла територія - дуже забруднена, а сусідні інженерні мережі скидають сюди відходи.

До того ж, річка Совка, що впадає в озеро, є найбільшою притокою річки Либідь, яка також знаходиться в занедбаному стані та потребує очищення. На території знаходиться велика кількість торфу, який треба вивезти, а береги рекультивувати.

Що ж до прилеглої території - на місці колишнього радгоспу «Совки» планують звести житловий комплекс з розміщенням паркової зони, відновленням озер вздовж русла річки Совки і створенням акваторії для відпочинку.

Тут також мають намір відкрити 3 дошкільних навчальних заклади: 2 прибудованих, на 70 місць кожний, та один окремо розташований на  100 місць. Запропоновано влаштувати приміщення для тимчасового перебування дітей на 40 місць. Та спорудити школу на 990 місць (33 класи) разом зі спортивними майданчиками, котрі одночасно використовуватимуться і школою, і мешканцями мікрорайону.  Житло будуватимуть кварталами. Вздовж вулиці Кіровоградської  запроектовано групу житлових 12-22 поверхових  будинків з дитячими садочками. Вздовж проспекту Лобановського - спорудити школу на 12-23 поверхів.

Уся інша територія –це реабілітована екосистема та паркова зона, площею майже в 10 гектарів. Територію паркової зони планується облаштувати разом з каскадним озерним комплексом вздовж русла річки Совки. Усі рівні каскадів з'єднати між собою пандусами та сходами.

Транспорт до житлових будинків пропонують підвести по новій вулиці Проектній, що з'єднуватиме проспект Лобановського з вулицею Кіровоградською.

Йорданське озеро стане сучасною зоною культурного відпочинку киян

Навколо Йорданського озера, що на столичній Оболоні, хочуть облаштувати дитячі майданчики, велодоріжки та оглядову площадку. Найближчим часом на Оболоні проведуть роботи з благоустрою території навколо Йорданського озера. Територію озеленять та встановлять систему автополиву. Роботи виконуватиме комунальне об‘єднання «Київзеленбуд». Проєкт з благоустрою та озеленення території вже обговорили. Про це повідомила заступник голови Постійної комісії з питань власності Ганна Свириденко:

«Планується створення оглядового майданчика на воді, велодоріжок, променади з двома вхідними групами, пандусом та сходами, а також локацій для тихого відпочинку».

Дещо з облаштування території вже зробили. Минулого року комунальні служби міста побудували великий причал на березі озера Йорданське. Також - створили пірс, набережну, висадили дерева, та встановили захисний шлагбаум. Для цього розчистили береги водойм, вивезли тонни сміття, почистили дно озера. Завдяки очищенню води та дна хочуть домогтися надання озеру Йорданському статусу водойми, в якому офіційно можна купатися.

Головна перешкода на цьому шляху - бактеріальне забруднення озера через систему дощової каналізації. На озері Йорданському вона являє собою дві труби діаметром в півтора метри, одна виходить з боку школи, що на Оболонському проспекті, інша знаходиться поруч з рестораном. Через обидві час від часу здійснюються незаконне зливання у воду бруду та відходів. Наступного року, за планом побудови парку, впорядкують протилежну сторону озера, створять навколо озера велодоріжки.

НАЙБЛИЖЧІ "ТОЧКОВІ" ПЛАНИ

Поки Київрада запланувала проведення додаткових природоохоронних заходів задля поліпшення екологічного стану міста, фінансування яких буде передбачено з Київського міського фонду охорони навколишнього природного середовища. Цей проект рішення депутати також підтримали під час засідання Постійної комісії з питань екологічної політики. Направлений він на тимчасове поліпшення екологічного та санітарного стану столиці.

Проект рішення передбачає обстеження та розчищення русла річки Либідь, благоустрій озера Синє у Подільському районі, будівництво системи поливу в парку Позняки в Дарницькому районі, створення водоохоронних зон та проведення паспортизації малих річок й водойм, будівництво комплексу з переробки й утилізації рослинних відходів.

Також планують встановити на облік усі пам’ятки природньо-місцевого значення щодо яких раніше було ухвалене відповідне рішення Управлінням екології та природних ресурсів КМДА. Та додати необхідні заходи задля подальшого утримання та встановлення інформаційних табличок, а також внесення пам’яток до єдиної електронної бази.

А ЩО В ВАНКУВЕРІ ТА КОПЕНГАГЕНІ?

Ванкувер, з-поміж великих міст, має один з найнижчих рівнів викиду вуглецю. І головний шлях до цього - перехід до альтернативних видів енергії.

Зокрема, для автомобілів у Ванкувері ввели жорстке правило: якщо авто стоїть годину, то за цю годину можна залишати двигун увімкненим не довше трьох хвилин. Виняток складають лише комунальні служби, машини автотранспортної допомоги та автобуси.

Керівництво Ванкувера мотивує жителів переходити на електромобілі, встановлюючи по місту зарядні пристрої, та велосипеди, розбудовуючи інфраструктуру велодоріжок.

55% міського автопарку складають авто, які працюють на відновлюваному дизельному пальному та оснащені GPS, щоб прокладати найкоротший маршрут.

Для опалення будинків жителям пропонують використовувати низьковуглецеві види пального, наприклад ті, які є результатом переробки органіки.

"Зелене" теплопостачання будинків здійснюють за допомогою так званих "сусідських систем". Так, у густонаселених районах міста утворюють енергетичний центр, де виробляється тепло. Потім по розподільних трубах воно постачається до квартир, офісів та громадських установ поряд з центром.

Копенгаген - місто, що неофіційно має статус "зеленої столиці Європи". З 2010 року воно впровадило озеленення дахів. Верхівки будинків покривають рослинністю, яка виробляє кисень та поглинає воду, зменшуючи кількість стічних вод. Згідно із муніципальною стратегією, у Копенгагені до 2025 року планують висадити 100 тисяч дерев.

above view on center of Copenhagen, Denmark

Розвинена у місті і зелена енергетика, зокрема, енергія вітру. Таку електрику Копенгаген отримує із сусіднього острова Самсьо, який на 100% забезпечує власні потреби в живленні.

Уже зараз інфраструктура міста вражає екологічністю. 40% жителів столиці Данії дістаються на роботу на велосипедах, адже для цього у них є 350 кілометрів велосипедних доріжок.

Жителям вигідно відмовлятись від авто, щоб зекономити гроші, бо вартість пального в Копенгагені ще і додатково оподатковується. До 2025 року місто планує повністю перейти на електричний громадський транспорт.

І це те, що, в більшості, міг би для себе запозичити Київ...

Підготувала Світлана Мрійко.