Сьогодні, 2 травня, відбулося поховання загиблого на війні захисника України з Переяслава ВОРОНЕЦЬКОГО РУСЛАНА ІВАНОВИЧА. Рідна землі нарешті прийняла стражденне тіло свого Героя, якому було всього 33 роки, повідомляє Переяслав. City з місця події. Руслан Воронецький народився 30 червня 1989 року. Учасник АТО з 2014 року, невдовзі підписав контракт. У Збройних Силах України на момент повномасштабного вторгнення росії служив як кадровий військовий у складі 24-ої механізованої бригади. Старший солдат ЗСУ Руслан Воронецький отримав поранення, несумісні з життям, 5 грудня 2022 року. Це сталося під час зіткнення з ворогом внаслідок артилерійського обстрілу поблизу населеного пункту Опитне Бахмутського району, повідомили у І відділі Бориспільського РТЦК та СП. Про загибель Руслана стало відомо 9 грудня. Але всі ці довгі і тяжкі п"ять місяців мама Тетяна Іванівна Воронецька не могла попрощатися зі своїм сином. Він загинув у районі щільного обстрілу ворога, тож доки побратими знайшли тіло загиблого, його вже не можна було опізнати на вигляд. Тіло воїна офіційно вважалося неопізнаним і його доправили до моргу в місто Дніпро на дослідження в лабораторії зразків ДНК.
Необхідні були зразки і рідних для порівняння. Це тривала процедура, і черга. Тож як тільки експертиза нарешті підтвердила, що загиблий – це Руслан Воронецький, стало можлививим привезти його останки в рідне місто і з почестями провести в останню путь Героя. Мама Тетяна Іванівна п"ять місяців чекала тіло свого сина, щоб поховати. Втім ці похорони були малолюдними. Така була воля матері. – Після стількох місяців чекання в мене вже немає сили на всі ці церемонії, – так пояснила нам своє рішення Тетяна Іванівна. – Ви знаєте, як воно – ждать?... Я стільки сліз виплакала, що вже й не сказати. Ви думаєте, як мені, матері, оце переживати? Хочу вже спокійно провести дитину... Мій синочок був таким хорошим. У другій школі вчився, музичну школу закінчив, на баяні грав... У Руслана є родичі, приїдуть усі вже на дев"ятини, бо сьогодні не встигли, війна... Я сьогодні столик біля дому накрию, пом"янемо синочка з сусідами. Піду його фуражечку заберу додому... – Дуже важливо, щоб кожна людина, яка живе в цьому місті, в цій громаді, в країні, розуміла, що це прощання не просто з чоловіком,
земний шлях якого закінчився. Він віддав своє життя завчасно, аби ми могли тут ходити спокійно, жити, насолоджуватися кожним днем. І то має бути великим моральним обов"язком кожного з нас віддати шану Героям, дякувати загиблим воїнам щодленно, бо без їхньої самопожертви не було б такого спокою і в нашому місті. Тож шануйте і пам"ять воїнів, і будьте вдячні їхнім батькам, рідним, які з цим непоправним великим горем залишатимуться до останнього, – закликав у промові настоятель Свято-Єфремівського храму, де відспівали зранку воїна, отець Дмитро Волошин. Прощальну промову виголосив і міський голова Вячеслав Саулко. Останній салют воїну віддали автоматним трикратним залпом, жовто-блакитне знамено, яким накрита була домовина воїна, предаствник І відділу Бориспільського РТЦК та СП передав мамі. Вічний спочинок воїн Руслан Воронецький має тепер на рідній землі, його поховали в Переяславі на цвинтарі в мікрорайоні Підварки. Вічна пам"ять Захиснику! Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
