Київ

"Шлях з небуття": у Бабиному Яру відкрилася виставка про пам'ять і боротьбу

17 трв•Vogue

Виставковий проєкт «Exodus: Шлях з небуття», який нещодавно відкрився в Києві, об'єднав роботи литовця ДаумантасаЛевасаТодесаса й українця Матвія Вайсберга, які рефлексують про шлях до свободи єврейського та українського народів.

«Шлях з небуття» розпочинається у символічному місці — спорткомплексі «Авангард» на вулиці Іллєнка (одна зі старих назв — Мельникова), побудованому в Бабиному Яру на місці старого єврейського кладовища. На жаль, торік це місце набуло нового трагічного значення: 1 березня 2022 року, під час обстрілу телевежі, сюди влучила російська ракета, яка вбила шістьох українців. Так «Авангард» став пам’яткою вже нових злочинних зазіхань на життя людей.

У спорткомплексі сліди торішнього обстрілу залишилися вже як меморіал — понівечений фасад, покриті попелом тренажери та розтрощена підлога промовисто нагадують, що геноцид — жахливий злочин проти людства, який продовжується і в XXI столітті. 14 травня, у День пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни, тут відкрилася символічна виставка, яка осмислює травматичне минуле і сьогодення єврейського та українського народів.

«Exodus: Шлях з небуття» об’єднує творчі проєкти видатного українського художника Матвія Вайсберга «Тонка червона лінія» та литовського митця ДаумантасаТодесаса «Мандри Мойсея». «Український та єврейський народи мають спільний складний історичний шлях у прагненні свободи. Показати цю єдність і покликаний «Exodus: Шлях з небуття»», — розповідає його кураторка, керівниця НІМЗ «Бабин Яр» Роза Тапанова.

Роза Тапанова і Даумантас Тодесас

«Мандри Мойсея» Тодесаса до Києва показали у польському Кельці. Роза Тапанова розповідає, що одразу зрозуміла — проєкт обов'язково має бути представлений в Україні. Рефлексію литовського митця вирішили об'єднати із серією робіт Матвія Вайсберга, присвяченою Маріуполю та шляху українського народу до свободи.

У проєкті «Мандри Мойсея» ДаумантасТодесас надихнувся майже втраченою роботою литовського скульптора ЯковасаБунки, який на початку Другої світової війни був депортований з Литви до Сибіру. Яковас пройшов війну, повернувся на батьківщину, і саме тема історичної пам’яті стала ключовою для його творчості.

«Мандри Мойсея»

Після війни,

в пам'ять про загиблих євреїв, Бунка почав робити з дерева меморіальні фігури над місцями розстрілів, зокрема створив серію «Мойсей із Плателяй», яка була розміщена на пагорбі біля озера у литовському містечку Плателяй. З плином часу робота була майже зруйнована, і кілька років тому Тодесас вирішив відновити її, зібравши десятки художників з усього світу, щоб кожен з них надав скульптурі нового життя та розповів про історію боротьби за свободу його власного народу. Одним з учасників став і відомий український митець Матвій Вайсберг, яку створив для проєкту свою версію маски Мойсея.

«Мандри Мойсея»

ДаумантасТодесас зізнається, що мріяв показати «Мандри Мойсея» саме в Києві, адже немає в світі зараз більш доречного місця для цієї виставки. «Кажуть, що мистецтво — це певною мірою зброя. Що ж, я теж хочу воювати за Україну таким чином», — зізнається художник, який особисто приїхав на відкриття виставки у Київ.

Друга частина проєкту «Exodus: Шлях з небуття» — це рефлексія Матвія Вайсберга про сьогодення України. Вайсберг представляє на виставці серію проникливих полотен,

на яких українські захисники зображені у символічних образах античних воїнів — понівечених, але незламних. Цикл, який згодом отримав назву “Тонка червона лінія”, був створений навесні страшного 2022 року і присвячений обороні Маріуполя.

Матвій Вайсберг

«На початку повномасштабного вторгнення я опинився у Мюнхені і ходив до Гліптотеки, дивився на давньогрецькі фризи, — розповідає Вайсберг. — У когось не було руки, ноги, у когось був тільки тулуб. Я подивився — і побачив у цих зображеннях зв'язок із нашими захисниками Маріуполя. І почав малювати. Я дивився на античних воїнів та думав про те, що вони стоять вже 3000 років — поранені, понівечені, але стоять. Як і наші захисники».

Художник зізнається, що в певному сенсі ця серія стала для нього терапевтичною, адже він малював саме в той період, коли весь світ отримував найтрагічніші новини з Маріуполя.

Всі полотна Вайсберга об’єднані тонкою червоною лінією. Цей термін визначає надзвичайну оборону на межі неможливого. Червона лінія, на вигляд слабка і тонка, насправді виявляється потужною — вона дає сили і тримає понівечених воїнів.

Маріуполь, Харків, Київ, Чернігів, Суми, Миколаїв, Бахмут, Авдіївка, Буча, Ірпінь, Куп'янськ, Ізюм — всі українські міста і села виявилися тією Червоною Лінією, яка не дає ворогу зламати українців.

Ця виставка — одна з перших подій, реалізованих в межах нової стратегії розвитку Бабиного Яру. «Наше завдання — щоб він перестав бути некрополем, натомість став місцем пам’яті. Адже сьогодні ми маємо осмислити своє минуле для розуміння майбутнього, а це неможливо без живого культурного діалогу», — каже Тапанова. Найближчим часом запрацює літній кінотеатр, де демонструватимуть фільми про геноцид та пам’ять; з’являться символічні маршрути парком і буде представлена історико-культурна програма заходів. На території літнього кінотеатру вже цього літа з'являться символічні мурали авторства Матвія Вайсберга — зокрема вже добре відомий українцям "Янгол ЗСУ", справжній символ-охоронець України.

«Зараз це особливо важливо — адже будь-яке відновлення не може відбуватися без меморіалізації», — каже Роза Тапанова і зізнається: прагне, аби українці приходили в Бабин Яр не тільки двічі на рік для вшанування пам’яті загиблих, а щоб він став місцем для роздумів та пошуку відповідей на питання сьогодення.

Авангард, Новина, Свобода, Роза, Буча

Читайте ще