Що зміниться із укриттями для українців після трагедії 1 червня Після загибелі киян у ніч на 1 червня 2023 року центральна й місцева влада розпочали активну перевірку укриттів по всій країні. Попередні результати вражають – за різними оцінками, близько третини укриттів – непридатні.
Всі в укриття – перевіряти
Першою реакцією як центральної, так і місцевої влади на загибель людей столиці стали перевірки. Напередодні трагедії, 30 травня 2023 року, президент України Володимир Зеленський у зверненні до народу з приводу ворожого обстрілу Києва закликав місцеву владу: “Укриття у містах мають бути доступними. Люди повинні розуміти, коли та як збільшиться кількість і доступність укриттів”. Наступного дня після обстрілу 1 червня президент на засіданні Ставки доручив міністру з питань стратегічних галузей Олександру Камишіну провести повну ревізію всіх захисних споруд, а міністру внутрішніх справ Ігорю Клименку – перевірити укриття по всій Україні.
Зі свого боку, мер Києва Віталій Кличко заявив про перевірки укриттів ще 1 червня та закликав киян приєднуватися. У вихідні дні відбулося засідання комісії КМДА з ТЕБ і НС,
а у понеділок вранці столичний мер провів нараду з головами РДА. За два дні Кличко у компанії з Олександром Камишіним пройшовся укриттями Оболонського та Голосіївського районів. Рейди мера по 1600 укриттів дали такі результати: близько 10% недоступні, 63% – у непридатному стані. Найменше доступних у Шевченківському районі, велика кількість укриттів у поганому стані – в Подільському.
За даними Олександра Камишіна,у Києві на 08:00 ранку 5 червня проведено ревізію 1 тис 849 укриттів (близько однієї третини укриттів у столиці), з яких 13% (242) не змогли відкрити, 32% (596) непридатні для використання і лише 55% (1011) готові для застосування.
“Ситуація залишається критичною – половина (укриттів) не готові“, – констатував Камишін.
Своя картина й у МВС. Станом на 5 червня обстежено 50 тис. 195 укриттів по всій країні (79% із заявлених “на папері”). З них 9% закрито, 23% непридатні для використання. У Києві перевірено 2 156 укриттів (48%), 6% закриті, 37% непридатні до використання.
Виверт із нокаутом
Питання суто в межах цивільної оборони до понеділка 5 червня стало політичним.
Ще 1 червня президент України Володимир Зеленський на прес-конференції в Молдові за підсумками саміту ЄС, відповідаючи на запитання, хто понесе відповідальність за загибель людей, заявив – буде нокаут.
Віталій Кличко нокауту чекати не став, а парирував: минулого і цього року на облаштування укриттів місто виділило 1 млрд 200 млн грн, гроші до РДА були направлені: “Глав районів я казав хтось призначає. Не хочеться вірити у саботаж та політичні мотиви”.
Причому голів РДА, як звертався мер у своєму Tg-каналі, призначає президент за поданням уряду та 9 з 10 наявних у Києві – представники “Слуги народу”.
Водночас мер підкреслено намагається розширити комунікацію із киянами. Так, за вихідні у додатку “Київ Цифровий” відкрилася можливість оперативно поскаржитися на стан укриття у столиці.
Кияни масово скаржилися і досі, наразі додалися ще кілька приводів.
По перше, у вихідні відбувся суд щодо обрання запобіжного заходу підозрюваним у службовій недбалості, через що укриття в ніч на 1 червня було зачинено. Провину визнав лише охоронець Вадим Мошкін, керівник поліклініки та голова РДА свою провину заперечують.
Охоронця, 62-річного пенсіонера, відправили до СІЗО на 60 днів без права застави, далі – під домашній арешт. Користувачі у соцмережах відреагували, знайшли, мовляв, стрілочника. Цікаво, що народний депутат “Слуга народу” Роман Грищук у соцмережі заявив, що готовий взяти Вадима Мошкіна на поруки на період апеляції.
По-друге, вчителів шкіл змушують чергувати ночами, щоб було кому відкрити укриття. Про це зокрема,повідомляє Олег Симороз, у профілі зазначено – стрілець ЗСУ, фото протоколу засідання постійної комісії КМДА з ТЕБ і НС від 22 серпня 2022 року про недопуск сторонніх осіб у школи опублікував Владислав Бовсуновський.
Чи чекати на кадрові рішення?
Реакція влади різних рівнів на трагедію 1 червня знову актуалізувала тліючий конфлікт між Офісом президента та київською владою. Політолог Олег Постернак у соцмережі прямо закликав мера Віталія Кличка подати у відставку з посади голови КМДА: “Питання про укриття стоїть у столиці гостро вже мінімум 1,5 року. Столична освіта – без укриттів для школи. Натомість PR-поїздки до США, штат консультантів для передвиборної кампанії,
напади на Залужного, підтримка Труханова. То що за цирк?” – написав він.
Якщо у Києві будується скляний міст, це Кличко, а якщо під час обстрілу людям не відкривають укриття, то це керівник медустанови та голова району, який має контролювати роботу укриттів. Те саме було і з пунктами незламності, нагадав політичний консультант Юрій Палійчук, коли Кличка запитали, чому вони є на карті, але не працюють, він відповів – це тиск і політична розправа.
Прихильники Кличка заявляють, що всі закиди на його адресу є елементом політичної атаки. Екс-міністр соцполітики Павло Розенко вважає, що атака провалилася, адже “на світло вилізла ця непристойність з обмеженням права мера Києва впливати на призначення/звільнення голова районних адміністрацій… Хто ці люди (голови РДА)? До яких політичних сил належать? Хто їх призначав? Із цим також усі разом розібралися”, – вважає він.
Трагедія в Києві може призвести до кадрових рішень на рівні столиці, припускає політичний експерт, виконавчий директор Міжнародної асоціації малих громад Олексій Буряченко. Він допускає ротацію на рівні профільних заступників-керівників департаментів КМДА, проте “може бути ухвалене й політичне рішення”. Тому що, у Києві – концентрація влади “і ми бачимо, до яких наслідків вона призводить”, наголосив Олексій Буряченко. “Адже цей закон про статус міста Києва (за яким обраний мер призначається головою держадміністрації столиці) взагалі ніяк не відповідає ні адміністративно-територіальній реформі, ні децентралізації. Ми спостерігаємо пінг-понг відповідальності між мером і головою РДА, хоча винні обидва, що, в принципі, Кличко й підтверджує – він не знімає з себе відповідальності”.
