Захід відбувся у понеділок в Укрінформі.
Методичні рекомендації розроблено з метою підвищення рівня розуміння суспільством та суб'єктами медіа принципів гендерної рівності в контенті, впровадження гендерно чутливих індикаторів, що впливатимуть на формування позитивного образу жінки-лідерки, позбавленого усталених стереотипних уявлень, а також забезпечення використання в медіа єдиних підходів та інструментів щодо формування нульової толерантності до насильства, зокрема за ознакою статі.
“Крім висвітлення питань гендерної рівності в ЗМІ, є також питання представленості в ефірах коментаторок і експерток. Важливо, щоб у сюжетах та ефірах серед тих, у кого беруть експертні коментарі, жінки і чоловіки були представлені максимально рівно, оскільки це також питання гендерної рівності”, - зазначив заступник міністра культури та інформаційної політики України з питань європейської інтеграції Тарас Шевченко.

Рекомендації складаються з п'яти розділів: загальні положення; використання гендерно чутливих індикаторів у медіа; рекомендації з висвітлення у медіа питань щодо гендерної рівності,
запобігання проявам сексизму та гендерних стереотипів; рекомендації з висвітлення сексуального насильства, пов'язаного із конфліктом (СНПК) в українських медіа; саморегулювання з питань гендерної рівності в медіа.
“Питання забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків є на часі. Вони є частиною нашого євроінтеграційного курсу. Бо цінності прав людини, гендерної рівності, свободи і демократії - це ці цінності, за які ми протягом багатьох років боремося проти Російської Федерації”, - наголосила урядова уповноважена з питань ґендерної політики Катерина Левченко.

За її словами, існує чимало міфів, спекуляцій і дезінформації навколо гендерної проблематики, а ці методичні рекомендації допоможуть працівникам ЗМІ використовувати інструменти, щоб протидіяти таким маніпуляціям.
Методичні рекомендації можуть бути використані журналістами і журналістками та іншими суб'єктами у сфері медіа незалежно від форми власності і способу поширення інформації з метою врахування гендерних аспектів у процесі здійснення своєї діяльності.
Читайте також: Після початку війни
гендерних упереджень в оборонній сфері практично не лишилося - Стефанішина “Вони пояснюють терміни, вони пояснюють, що потрібно чи не потрібно робити, як від стереотипів, упереджень можна перейти до гендерної дискримінації”, - сказала Левченко.
Методичні рекомендації розроблені Міністерством культури та інформаційної політики України з урахуванням пропозицій Національної ради з питань телебачення і радіомовлення та у тісній співпраці з інститутами громадянського суспільства та партнерами з розвитку. Зокрема, апаратом урядової уповноваженої з питань ґендерної політики, громадськими організаціями «Жінки в медіа» та «Центр демократичних реформ і медіа», Асоціацією жінок-юристів України «ЮрФем», Інформаційно-консультативним жіночим центром, міжнародною організацією USAID Transformation Communications Activity (TCA) та за підтримки проєкту «Мережа ґендерних аналітичних центрів: посилення спроможності задля розробки передових політик, оцінки впливу, стратегічної адвокації та сфокусованих комунікацій щодо політик», що виконується Українським жіночим фондом за підтримки Європейського Союзу.
Як повідомляв Укрінформ, результати гендерного опитування в публічному секторі «Забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на державній службі України» засвідчили, що 82,5% опитаних згодні та цілком згодні з тим, щочоловіки і жінки мають рівні шанси та можливості для кар'єрного росту у центральних органах виконавчої влади.