30 серпня православні віряни вшановують пам'ять святителя Олександра Константинопольського, а в народі цей день називають Олександровим. Із ним пов'язано чимало традицій, суворих заборон і прикмет, які наші предки передавали з покоління в покоління.
За новоюліанським календарем, якого дотримуються Православна церква України та Українська греко-католицька церква, 30 серпня вшановується пам'ять святителя Олександра, архієпископа Константинопольського. Він жив у IV столітті й уславився як мудрий пастир, що відстоював чистоту християнської віри в часи аріанських суперечок.
Святитель Олександр очолив Константинопольську кафедру близько 314 року й перебував на ній майже чверть століття. За переказами, саме його ревна молитва привела до чудесного розв'язання суперечки з аріанством, коли засновник єресі Арій раптово помер, не дійшовши до місця, де мав відбутися вирішальний диспут. Церква вшановує святителя Олександра як поборника істинної віри.
Народні традиції Олександрового дняУ народній традиції 30 серпня отримало назву Олександрів день. Наші предки вважали, що ця дата остаточно закриває літній цикл і відкриває шлях до осені. З Олександрового дня селяни починали активніше готуватися до холодів: утеплювали хати, перебирали врожай, заготовляли дрова.
Особливого значення надавали воді та рослинам, зібраним саме 30 серпня. Вважалося, що ранкова роса цього дня має цілющі властивості — нею вмивалися, щоб зберегти молодість і здоров'я шкіри. Також збирали трави для зимових чаїв і настоїв: м'яту, звіробій, материнку, деревій.
Що категорично не можна робити в Олександрів день
