Січень: походження назви, прикмети та народна мудрість
Січень: походження назви, прикмети та народна мудрість
Січень: походження назви, прикмети та народна мудрість
Січень – перший місяць календарного року. Назва його походить від слова «сікти»: мороз у цей період січе, і люди сікли ліс, готуючи ділянки під нові поля.
Місяць січень – це вершина зими. Це місяць: яскравих зірок, морозних ночей, білих стежинок.
Січень вважається найхолоднішим місяцем зими.
У давньоруському календарі січень називали «просинец». Небо в цей час відрізнялося примітною синявою. Одна з його давніх назв – «тріскун», бо тріщало все від січневих морозів…
Для християн православного віросповідування – це місяць Різдва Христового і Хрещення Господнього.
Європейська назва місяця – «януарій», російська –«январь»— походять від імені античного божества Януса, котрий піклувався початком і кінцем усякої справи, завершував старе і розпочинав нове. А січень-январь розпочинає рік.
А ще – «Сніжень», «Сніговик». І вважали наші предки, що немає кращого місяця від нього, бо, якщо «січень сніжний та холодний, то рік буде хлібородний», або – «якщо в січні холодно, то цілий рік буде не голодно». Щоби це справдилось, треба догодити сердитій Бабі-Зимі, котра господарює на землі в січневу пору,
– а їй до вподоби Різдвяні колядки та Новорічні щедрівки. Від таких святкових співів її холодне серце тепліє і вона пом’якшує свій крижаний тиск на людські домівки, на озимину, на ліси і води, -січневі морози стають не такими жорстокими і Старий рік передає владу Новому без войовничого протистояння.
Вважається, що перший місяць зими грудень, третій (останній) – лютий. А місяць січень – посередині, він ніби розтинає зиму на дві частини. Ось за це і отримав він ще одну назву: «сечень».
До речі, на Русі Новий рік з 1348 року відзначався 1 вересня, так тривало кілька століть.
За указом Петра Першого, улюблене в народі свято Новий Рік наказувалося зустрічати 1 січня (з 15 грудня 1699).
У римський античний календар, спочатку складався з десяти місяців, згодом були додані ще два: одинадцятий, дванадцятий.
Перший названий Януаріса – на честь дволикого бога Януса (у нього одне обличчя звернене вперед, а інше – назад, щоб одночасно бачити минуле і передбачати майбутнє), другий – фебруаріус. Пізніше січня став першим місяцем, лютий – другим місяцем року.
Серед дванадцяти братів-місяців січень – старший і найлютіший.
З його приходом зима остаточно оселяється в наших краях. Настає пора холодів і відносного спокою в природі.
За Фенологічним календарем прогноз бурани хуртовин припадає зазвичай на п’яту і шосту п’ятиденку січня.
Перший розбіг зробила зима в грудні, а зараз вона, як кажуть, в «розквіті». Вже були сильні морози, з виттям і свистом пронеслися хуртовини-метелиці, намели замети сипучого снігу, перемели всі шляхи-дороги і звірині стежки.
У народі кажуть:
«Січень – новому року початок, зимі – середина»;
«Січню-батьку – морози»;
«Січень – до весни поворот»;
«Січень тріщить – лід на річці блакиттю фарбує».
Довше і світліше стають дні. Спочатку прибавка дня зовсім непомітна, дуже мала, до кінця місяця нараховується близько півтори години. Сонце повернуло на літо, і день від дня все вище підніматиметься воно і довше буде затримуватися в небі. А саме небо стає синє.
Джерело: Моя Освіта