Блискавичне рішення ОДКБ (Організації Договору про колективну безпеку) ввести війська в Казахстан було прийнято 5 січня, через кілька годин після відповідного заклику Касима-Жомарта Токаєва, президента бунтівної країни. А вже 6 січня 2022 року в Казахстан прибули російські десантники – перші підрозділи сил ОДКБ
НВ нагадує головні факти про ОДКБ — організацію, яку на тлі її втручання в Казахстані The Guardian та CNN називають «очолюваним Москвою військовим альянсом».
Читайте також:
РФ, Вірменія та Білорусь відправили війська до Казахстану, в країні загинули десятки демонстрантів, авіасполучення паралізовано — онлайн Що таке ОДКБ?ОДКБ — регіональна військово-політична організація, яка об'єднала низку пострадянських країн та була створена невдовзі після розпаду СРСР. Її фактичним центром впливу є Росія, яка має найбільший військовий потенціал серед цих держав.
На сьогодні в ОДКБ входять шість країн загальна чисельність населення яких складає 193,8 млн осіб:
- Білорусь,
- Вірменія,
- Казахстан,
- Киргизстан,
- Росія,
- Таджикистан.
Договір про колективну безпеку, який став платформою для створення такої організації, підписали у травні 1992 року Вірменія, Казахстан, Киргизстан, Росія, Таджикистан та Узбекистан.
У 1993 році до нього приєдналися Азербайджан, Грузія та Білорусь.
Договір набув чинності 20 квітня 1994 року і був розрахований щонайменше на 5 років з можливістю продовження. Після закінчення цього періоду (у 1999-му) продовжувати свою участь у договорі відмовилися три країни:
- Азербайджан
- Грузія
- Узбекистан
Читайте також:
Андрій Зубов
Казахстан — у вогні. Хто підніс сірника?
Інші шість країн так і залишилися підписантами договору. Сама ОДКБ формально з'явилася на світ 20 років тому — 2002 року коли було ухвалено рішення про створення міжнародної організації у складі учасників договору. Тоді ж було підписано статут та угоду про правовий статус ОДКБ, які набули чинності у вересні 2003 року після ратифікації всіма шістьма державами.
У 2006—2012 році в ОДКБ тимчасово повертався Узбекистан, проте згодом знову вийшов з організації.
Україна ніколи не входила до ОДКБ та не декларувала намірів стати членом організації.
З грудня 2004 року Організація Договору про колективну безпеку набула статусу спостерігача Генеральної асамблеї ООН.
ОДКБ також тісно кооперує із ШОС (Шанхайською організацією співпраці), куди входять Китай, РФ, Казахстан, Таджикистан, Киргизстан, Узбекистан, Іран, Пакистан, Індія.
Навіщо потрібна ОДКБ?У міжнародній пресі про ОДКБ нерідко пишуть як про спробу РФ створити аналог та противагу НАТО: військовий альянс, центром якого була б Москва, а сферою впливу — пострадянський простір.
Декларативна мета ОДКБ – створення «міждержавного інструменту, покликаного протистояти регіональним викликам та загрозам військово-політичного та військово-стратегічного характеру».
Читайте також:
«Миротворча» операція ОДКБ: депутат Держдуми РФ запропонував захопити Казахстан Країни-підписанти Договору про колективну безпеку не мають права приєднуватись до інших військових альянсів. При цьому жорстких критеріїв вступу до ОДКБ немає — на відміну від НАТО, який очікує від претендентів на членство в Альянсі відповідності високим демократичним вимогам (від стандартів економіки до судової та політичної систем).
У статуті ОДКБ є пункт про те, що «напад на одну з країн, що входять в організацію, означає напад на всіх»
Також країни ОДКБ зобов'язалися одна перед одною (серед інших гарантій):
- створювати багатосторонні структури та механізми співробітництва, «покликані забезпечувати на колективній основі національну безпеку держав-учасниць»;
- надавати «необхідну допомогу, включаючи військову, державі-учасниці, яка стала жертвою агресії»;
- задіяти механізм спільних консультацій та заходів «у разі виникнення загрози безпеці, територіальній цілісності та суверенітету однієї чи кількох держав-учасниць, або загрози міжнародному миру та безпеці».
На момент рішення про введення сил ОДКБ у Казахстан (5 січня 2022 року) головою Ради колективної безпеки організації був прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян - саме він оголосив про таке рішення.
Які сили має ОДКБ?З моменту підписання договору та створення самої ОДКБ країни, що входять до неї,
уклали кілька угод про формування спільних збройних сил.
У 2001 році було створено Колективні сили швидкого розгортання у Центрально-Азіатському регіоні (КСБР ЦАР). Формально їх метою є «забезпечення військової безпеки країн-учасниць ОДКБ у Центральній Азії», у тому числі «спільне відбиття військової агресії ззовні та боротьба з тероризмом».
Читайте також:
Підрозділи контингенту ОДКБ вже розпочали виконання поставлених завдань у Казахстані - заява Чисельність КСБР – близько 5 тисяч осіб. Вони складаються з автономних військових частин держав-членів ОДКБ і можуть містити в собі «різні засоби посилення», включаючи авіацію.
А у 2009 році країни ОДКБ уклали домовленість про створення Колективних сил оперативного реагування (КСОР) — ще один етап військового співробітництва країн, які підписали договір. Колишній помічник президента РФ Сергій Приходько раніше називав головними завданнями КСОР «відбиття актів військової агресії та проведення спецоперацій по боротьбі з міжнародним тероризмом і насильницькими проявами екстремізму». Крім того, серед декларованих цілей КСОР — боротьба з «транснаціональною організованою злочинністю,
наркотрафіком, участь у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру».
Чисельність КСОР - 17-22 тис. осіб.
Також у рамках ОДКБ функціонують Колективні миротворчі сили
У яких спільних операціях брали участь сили ОДКБ?До введення військ у Казахстан 6 січня 2022 року ОДКБ як єдиний військово-політичний союз ще жодного разу не брав участь у спільних бойових операціях.
Читайте також:
Рада ОДКБ ухвалила рішення ввести війська до Казахстану У 2010 році президент Киргизстану Роза Отунбаєва зверталася до президента Росії Дмитра Медведєва із закликом про військову допомогу та введення в країну сил ОДКБ. Тоді в Киргизстані (зокрема в місті Ош) після повалення колишнього президента Курманбека Бакієва спалахнули зіткнення між киргизами та узбеками. У країні було введено надзвичайний стан, внаслідок зіткнень загинуло понад 400 людей, ще 80 тис. були змушені залишити свої будинки.
Проте ОДКБ ввести війська не наважилася, хоча таку нагоду обговорював комітет секретарів рад безпеки країн-членів організації.
Проте організація регулярно проводить масштабні спільні військові навчання, а Росія з початку 2000-х готує військові кадри для країн ОДКБ у своїх навчальних закладах.
