І ще у нас, як завше, триває війна. Цього разу – з грипом, з власним народом… А ми все ще, не завдяки, а всупереч, пливемо, поборсуючись, рікою життя. І навіть маємо нагоду, стерши кислі міни з облич, теж усміхнутися над недугами (соціальними, фізичними, якими завгодно), страхами та спробувати разом із «Волинською правдою» озирнутися у тиждень, який вже перебуває в світі минувшини. Адже ж майбутнє зазвичай у своєму варіанті повторює невмолимий принцип (і для...
Читайте ще
9 лис
