Віддати шану та помолитися за загиблого воїна Василя Струцюка до батьківського дому у селі Підгайці прийшли рідні, друзі, бойові побратими та односельці.
Велелюдною ходою траурний кортеж 25 листопада супроводжували до Свято-Михайлівського храму, парафіянином якого був Василь. Про це йдеться на сайті Підгайцівської громади.
Після того, як священники звершили чин похорону, траурна колона пройшла до місцевого кладовища, де з усіма військовими почестями тіло захисника віддали землі.
Василь Струцюк став до лав українського війська, щоб боронити Україну, її незалежність та територіальну цілісність від ворога у грудні 2022 року та був командиром у відділенні снайперів.
Життя військовослужбовця забрали окупанти у віці 37 років. У військового лишилися мати, брат, сестра та син загиблого захисника.
«Василь був працьовитою дитиною, добрим, не конфліктним. Він легко сходився з людьми, завжди приходив на допомогу у важку хвилину. Ще зі шкільних років було помітно, що наш захисник мав «золоті руки» та любив працювати. Однокласники його дуже любили», – розповіла класна керівниця Василя Струцюка у Підгайцівському ліцеї
Галина Баран
Зі слів настоятеля місцевого храму та військового капелана Івана Гуреєва який близько спілкувався з Василем та неодноразово навідував захисників на фронті:
«Василь був віруючим християнином. З досвіду знаю, що кожен має своє релігійне переконання та ставлення до Бога, особливо там, на війні, тому і помічав за Василем ці особливі моменти віруючої людини, освячуючи на його прохання військовий автомобіль чи щось інше. А ще Василь був обдарований особливим талантом мисливця (полювальника), тому і обрав вузький напрямок у лавах ЗСУ у захисті країни, ставши снайпером. Саме тому був обраний командиром взводу, де своє професійне вміння передавав молодшому поколінню, навчаючи їх цій особливій справі, за що дуже поважали та любили його побратими», – розповів духовний наставник.
