У середу, 10 січня, на Волині попрощалися з Героєм Віталієм Гаранем
Про це повідомляє Ковельська міська рада.
Він народився і виріс у Ковелі. Навчався у школі №13, далі – у професійно-технічному училищі, де здобув спеціальність електрика. Проходив практику і деякий час працював на КП «Добробут». Заочно закінчив машинобудівний технікум.
Трік у березні йому виповнилось лише 40. Свій ювілей він уже зустрів на фронті. Мобілізували Віталія у грудні 2022 року. Солдат, командир аеромобільного відділення служив у десантно-штурмових військах. Восени минулого року був поранений, лікувався у шпиталі, але швидко повернувся в стрій до побратимів.
Торік, у грудні, побував у відпустці. А уже 4 січня 2024 року Віталій Гарань прийняв свій останній бій поблизу Мар’їнки на Донеччині.
Повернувся ковельчанин назавжди додому «на щиті».
«Віталій став на захист країни, щоб у його доньок, в українських дітей було майбутнє. Під час відпустки він сказав своїм рідним, що тут, у відносно мирному Ковелі, люди живуть як в раю. Давайте пам’ятати, якою ціною дається нам це все. Пам’ятати Віталія.
Висловлюю щирі співчуття батькам, донькам Ірині та Ользі, усім, хто знав нашого Героя», - сказав під час громадянської панахиди міський голова Ігор Чайка
Спогадами про Віталія ділилось багато людей. Говорив про нього отець Іван, згадуючи, як чоловік приходив в Андріївську церкву, щоб наодинці поспілкуватись з Богом. Сусід і товариш
Віктор Мизовець каже, що вони жили в одному під’їзді, знайомі змалку. «Місяць тому, коли Віталій був у відпустці, зустрілись і майже цілу ніч розмовляли про наше дитинство, юність, говорили про майбутнє без війни. Ділились планами, думками. Звісно, говорили й про війну. Вона закінчиться, і буде Перемога. І мій товариш зробив свій внесок, щоб цей день настав якнайшвидше»
Таким його запам’ятав двоюрідний брат Віталія Богдан Сметюх «Він був завжди усміхненим, веселим, активним, полюбляв мотоцикли. Багато мріяв, часто сипав жартами. Був дуже простим і добродушним, світлою, хорошою людиною. Багато говорив про своїх дочок. Хотів їм тільки найкращого».
Поховали воїна на Алеї Героїв міського кладовища.
