Сергій закінчив факультет журналістики Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Пригадує, що крайнім його редакційним завданням було описати події, що відбувалися на Майдані у Києві.
«Інколи жартую, що пішов знімати сюжет, і дотепер його знімаю. Там, на Майдані, я відчув надзвичайну атмосферу підтримки та допомоги. Тисячі згуртувалися заради однієї мети – нашої Великої Перемоги, яку ми виборюємо й нині…»
У 2014 році Сергій вступив у добровольчий батальйон ОУН, а пізніше перевівся у ЗСУ, – пише Слово правди.
Розпочинав свій бойовий шлях у Пісках на Донеччині, де отримав перший бойовий досвід, де були перші здобутки і, на жаль, перші втрати. Тоді здавалося, що гіршого годі й уявити. Але у лютому 2022 року все змінилося… Розпочалося повномасштабне вторгнення Московії в Україну.
Нині Сергій вже командир підрозділу й переконаний, що його побратими справді героїчні люди, які стримують шалену навалу окупантів, нищать їх десятками. Це дається неймовірними зусиллями, але коли ти віриш у те, що робиш, сили знаходяться.
Три рази був поранений, але після лікування одразу повертався в свій підрозділ:
«Бо там мої хлопці. Я потрібен їм, а вони – мені!»
Як командир підрозділу велику увагу приділяє навченості тих бійців, які нещодавно прийшли в підрозділ: вогнева, інженерна та медична підготовка, тактика, тактична медицина. Адже переконаний, що в бій повинен іти навчений солдат.
«Ціную кожного свого побратима, – каже Журналіст. – Знаю наскільки інколи важко морально, тому намагаюся придивлятися до кожного: який у нього настрій, що його турбує. Якщо бачу, що якісь негаразди, намагаюся заспокоїти, поговорити. Це важливо».
Сам Сергій знаходить розраду в книжках, при найменшій можливості читає.
«Книжка відволікає, надихає. Хоча коли став командиром підрозділу, то вподобання в літературі дещо змінилися, – жартує Журналіст. – Нині ж надаю перевагу керівним документам, статутам. Якщо ж серйозно, то я зовсім по-іншому став оцінювати своїх колишніх командирів. Тепер я знаю, яка це важка і вкрай відповідальна посада – командир підрозділу. Вдячний їм за досвід, науку й поради».
А поки Журналіст продовжує зі своїм підрозділом виконувати своє редакційне завдання під назвою «Перемога»!
Читайте також:
- «Страх – це нормально, але захищати країну треба»:історія шахтаря з Волині, для якого війна розпочалася у 2015 році
- «У мене багато надійних побратимів»:луцький актор та екскурсовод розповів про службу на передовій
- Не мав бойового досвіду, але з перший днів воює:історія працівника сервісного центру Волині
