Відкриття етногалереї “Русовичі” стало справжньою подією для Нововолинська та всієї Волині.
Тут, у затишних кімнатах, зібрані понад 300 старовинних сорочок, кожна з яких розповідає про багаті традиції волинської вишивки та зберігає в собі родинні історії. Кожна сорочка – це не просто витвір мистецтва, це свідчення минулого, зв’язок з предками та частинка української ідентичності.
Читайте також: 16 травня – День вишиванки: свободи тобі, український народе!
Наприклад, одна з сорочок належала прабабусі Ольги Мельничук, яка була коханою бійця УПА, що загинув. Інша сорочка, належала прабабці краєзнавця Юрія Велінця, має ідентичний вишивковий візерунок з архівним фото. Колекція, яка збиралася понад 10 років, розділена на дві експозиції, що представляють вишиванки Волинського Прибужжя та Забужанщини, а також поліські вишиванки. Волинським сорочкам були характерні великі квадратні комірці, чорна вишивка. Найчастіше вишивали квіти. Птахи на рукавах – ознака того, що це – весільна сорочка. Деколи на сорочках вишивали своє ім’я. Поліські сорочки виконували в різноманітних техніках:
ткали, вишивали хрестиком, гладдю та витинали. Часто техніки поєднували, як, наприклад, на сорочці 19 століття із Володимирецького району Рівненщини.
Читайте також: У Луцьку стартував фотоконкурс до Дня вишиванки
На Ратнівщині у кінці 19 століття етноодяг був тканим. На фото – зразки найстарішого вбрання в колекції.
А от на Любомльщині полюбляли яскраві кольори. Читайте також: Чоловік з 1 групою інвалідності вишиває бісером та продає свої роботи
Колекція волинського етнічного одягу та нова галерея – це приватна ініціатива родини Марії та Ярослава Доліновських.
Назву “Русовичі” взяли із назви однойменного села в околицях Нововолинська, що колись було крайньою точкою Київської Русі.
Адреса етногалереї: м. Нововолинськ, просп. Дружби, 8 (3 поверх)
Відвідайте етногалерею “Русовичі” та познайомтеся з унікальною колекцією волинської вишивки!
