У Луцьку експонували фотовиставку, присвячену білоруським добровольцям, які загинули у боротьбі проти російської агресії від 2014 року. На виставці презентували 22 фотостенди з портретами військових. Їх розмістили у холі головного корпусу Волинського національного університету імені Лесі Українки.
На офіційному відкритті фотовиставки у вівторок, 11 червня, були організатори, побратими загиблих воїнів, представники місцевої влади, духовенства, працівники університету та студенти. Захід відвідала й кореспондентка Район.Луцьк.
Виставка «З Україною в серці» умістила в собі фотоспогади білоруських бійців та короткий життєпис. Експозицію створив благодійний фонд «Вільна Білорусь» спільно з родинами та побратимами загиблих. Серед представлених воїнів, двоє посмертно отримали звання «Героя України», ще двоє – «Народного Героя України». Їх іменами нарекли вулиці. Одна з них, у Хмельницькому названа на честь Олексія Скобля.
Стенди готували до відкриття вже 18 разів. Виставка презентували в Львові, Бучі, Київ, Дніпрі, Запоріжжі, Ізмаїлі, Одесі, Чернігові, Вінниці, Миколаєві, Хмельницькому. Бачили її і за кордоном – у Польщі та в Литовській Республіці.
Ректор Волинського національного університету Анатолій Цьось наголосив, що основна місія закладу вищої освіти – здобути знання. Проте український інститут, який дбає про майбутнє своєї держави, не може бути поза політикою і поза війною.
«Університет має працювати для перемоги разом з усіма. Тому надзвичайно важливою місією університету є волонтерство і допомога Збройним силам. Важливо допомагати нашим воїнам, давати робочі місця, тим, які вже демобілізовані, працювати разом з ними й пишатися тими, хто живе. Разом з тим, багато наших героїв загинули, але людина живе, поки її пам'ятають. Тому в кожному закладі освіти потрібно робити стенди випускників, студентів, працівників, які загинули», – виголосив ректор ВНУ Анатолій Цьось.
Він зазначив, що подібні виставки потрібні не лише для патріотичного виховання, але й для усвідомлення, що за Україну борються всі національності, які об'єднані світоглядом демократії та вірою в нашу державу і майбутнє.
Заступник голови Волинської обласної ради Григорій Пустовіт додав, що зараз тисячі білорусів воюють у лавах збройних сил за свободу й проти «імперської шизофренії».
«Сьогодні ми кажемо дякую кожному білорусу, який захищає Україну. Кажемо дякую їхнім родинам, які живуть в Білорусії, яких переслідують, які піддаються неймовірним тортурам. Багато з військових сьогодні є інкогніто, вони невідомі для білорусів, тому що, якщо хтось дізнається, що він воює, почнуть переслідувати його родичів, сусідів», – промовив заступник голови Волинської обласної ради Григорій Пустовіт.
Керівник фонду «Вільна Білорусь» та ідейник фотовиставки Олексій Францкевич розповів, що робота над пошуком інформації про інших загиблих продовжується.
«На мою думку, сьогодні білоруси другі за кількістю бійців, які йдуть проти російських окупантів. Їх імена назавжди залишаться у нас. Вони жили з Україною в серці. Так само наша ціль – зробити так, аби пам’ятали ці імена, щоби з ними пов’язували не лише вільну та незалежну Україну, а й вільну та незалежну Білорусь», – розповів керівник фонду Олексій Францкевич.
Відвідувачам також показали відеоролик, присвячений бійцям з Білорусі, у якому зібрали звернення військових та історії, чому вони вирішили приїхати до України.
Митрополит Луцький і Волинський Михаїл нагадав події 1429 року, коли у Луцьку відбувся з'їзд монархів. Тоді це була територія сьогоднішньої Литви, Білорусії та України.
«Це була одна держава з одним великим духом і прагненням мати свою самоідентичність та свободу. Так сталося історично, що ця територія сьогодні розділена державними кордонами, але дух і самоусвідомлення залишилося цілісним. Це прагнення до свободи, бачення одного ворога – дикого москаля… Це не герої Білорусії, це герої свободи. Віддавши життя за свободу України, вони віддають життя за свободу Білорусії», – сказав митрополит Михаїл.
За душі полеглих воїнів присутні зачитали молитву. До присутніх звернулася й дружина одного з білоруських добровольців Павла з позивним «Волата» Ольга Суслова Для неї презентація виставки у стінах ВНУ стало особливо важливою подією, адже сама вона родом з Волині. Жінка служила у 14-й бригаді, де й познайомилась зі своїм чоловіком. Павло став на захист України у 2016 році.
«Я, напевне, ніколи не бачила більш сміливого, мотивованого, справжнього воїна. Він був у добровольчому батальйоні у той період,
коли, на жаль, для великої частини населення України війни взагалі не було. Якщо я неодноразово чула, що мене туди не посилали, то ви можете собі уявити, як говорили про мого чоловіка-білоруса. Колись їх було заведено називати найомниками, казати, що вони вбивають руских, як трактувала Лукашенківська влада, проте є але... Це воїни-добровольці, які не отримували зарплату, а йшли за покликом серця», – поділилася історією Ольга Суслова.
Павло неодноразово був поранений, але завжди повертався на фронт, бо не бачив сенсу у справі, якщо не доводити її до кінця.
«Дуже образливо чути, коли люди не бачать різниці, і порівнюють їх з «лукαшиcτами» й бачать у них щось таке двояке. Люди повинні знати, хто воює в пліч-о-пліч з українцями, хто боронить нашу землю… Мій чоловік зробив все можливе, боровся упродовж свого не дуже довгого життя, аби москальський чобіт ніколи не топтав волинської землі», – додала жінка.
Регіональна представниця Інституту національної пам'яті Леся Бондарук також звернулася до історичного минулого білоруського повстання.
«Кілька років тому я записала спогади Вєри Касмович Її чоловік у 1948 році заснував Білоруську організацію на зразок Української повстанської армії на Волині. Вагітну Вєру разом з чоловіком через рік було заарештовано і відправлено в радянські табори. Та навіть там вона виборювала свободу», – промовила історикиня Леся Бондарук.
Кандидатка історичних наук вірить, що прийде час, коли Україна та Ремпубліка Білорусь звільняться від росіян, а портрети героїв привезуть до Мінська білоруси принесуть їм квіти.
Читайте також: Студенти Волинського медінституту познайомилися із претендентами на Орден Святого Пантелеймона від Волині
