Церква Вознесіння Господнього в цьому місті Луцького району відзначила престольний празник разом із митрополитом Луцьким і Волинським Михаїлом
Про це повідомили на сторінціВолинська єпархія Православної Церкви України у фейсбуці.
Владику привітали гарним виступом вихованці гурту-студії «Кобзарик».
З високопреосвященним разом молилися: старший декан і настоятель громади протоієрей Андрій Сидор інше духовенство, а також протодиякон Свято-Михайлівського монастиря м. Києва Андрій Сидор, син настоятеля. Долучився до урочистої молитви міський голова Віктор Годик
У слові керуючий єпархією закликав жити активно, незважаючи на роки.
«Поки стоїш на ногах, повинен навчати, творити, любити, допомагати і, найголовніше, прославляти Бога».
Усе життя – це праця для своєї душі, сім'ї і заради нашого майбутнього. Ми працюємо для Всевишнього. Тому, вставши зранку, починаймо працювати й творити, бо нам відведено мало часу.
Церковними відзнаками нагородили жертводавців і активних мирян. Під час хресної ходи духовенство відслужило заупокійну літію біля фотостенда героїв, що на подвір'ї цього Божого дому.
Архівні документи свідчать, що від 1583 р. містечко мало свою церкву. 1814-го в Горохові звели Свято-Миколаївський храм, проте невдовзі його знищили. На цьому місці розпочалося будівництво нового. В 1844 р. освятили церкву Вознесіння Господнього. На честь відміни кріпосного права поставили Вознесенську каплицю, проте радянська влада зруйнувала цю божницю, а на її місці встановила танк. Під час Другої світової війни дзвони храму зникли. Ймовірно, їх зняли й забрали німці або сховали парафіяни. Пізніше їх шукали, та не знайшли.
До 1992-го храм був мало розписаний. А надалі розпис проводили Олександр Корецький (лауреат обласної премії ім. Йова Кондзелевича), Володимир Гетьманчук Ігор Івашко та ін. Протягом 1994–1995 рр. за почином о. Андрія відновили каплицю.
У церкві є старі ікони Почаївської, Базарської, Цегівської Божої Матері. Почаївською вона називається тому, що Господь боронив православних після молитви перед нею в Почаївській обителі, Базарською – бо зберігалась у Базарському монастирі (Житомирщина), Цегівською – бо після припинення діяльності Базарського монастиря була передана в церкву села Цегів на Горохівщині. Також тут знаходяться інші образи волинської школи іконопису.
Читайте наші новини у Telegram
