У свято Різдва Пресвятої Богородиці митрополит Луцький і Волинський Михаїл очолив Літургію в однойменному храмі села Рачин Горохівського деканату з нагоди празника та 100-річчя церкви.
Про це повідомили на сторінціВолинська єпархія Православної Церкви України у фейсбуці.
Разом із високопреосвященним молилися: старший декан протоієрей Андрій Сидор настоятель священник Петро Янюк інше духовенство благочиння.
У проповіді керуючий єпархією зазначив, що цей храм, який пережив багато різних політичних устроїв, сьогодні дочекався, щоби богослужбовою мовою тут була українська.
«Нині наш народ проходить нелегке випробування. Адже Господь створив людину, щоб, пройшовши усі труднощі, вона потрапила до Царства Небесного. І боротьба, в першу чергу, – з самим собою, з нашим внутрішнім ворогом – думками, які навіює нам лукавий. Але ми боремось і любов'ю переможемо все те, що нам навіюється. Але є й такі, що не хочуть боротися, – це наші сусіди московити», – йдеться у повідомленні.
Владика закликав вчити історію, бо тоді зрозуміємо глибину Божої любові до себе, до своєї землі задля нашого майбутнього.
«Ми тут живемо, це наша Батьківщина, і нікому не дамо її зганьбити».
Церковними відзнаками й архієрейськими благословенними грамотами нагородили о. Петра доброчинців і активних парафіян.
Під час хресної ходи архіпастир здійснив чин освячення Державного Прапора України, знамена Січових стрільців і стяга Волинської єпархії, що встановлені на подвір'ї храму.
У XVIII ст. в селі Рачин був дерев’яний Божий дім із чотирма куполами і дзвіницею. Під час Першої світової війни (1914–1918 рр.) це приміщення використовувалося під госпіталь. На початку 20-х рр. ХХ ст. воно згоріло. Тож громада розпочала спорудження нової церкви, яку збудували й освятили 1924 року. Того року на Пасху правили перше Богослужіння.
За часів Другої світової в ній переховувалися місцеві селяни. З 1962 до 1989 рр. храм був закритий атеїстичною владою, у ньому створили музей. І приміщення добре збереглося. У 1991 р. після тривалої перерви церкву відкрили, освятили та богослужіння відновили. Нині це тридільна святиня з добудованою дзвіницею.
Громада серед перших возз'єдналася з Православною Церквою України.
