У кафедральному соборі Святої Трійці у Луцьку – головній церкві Волинської єпархії ПЦУ, на фресках зображені 12 місцевих бізнесменів. Фрески з’явилися у соборі пів року тому в межах реставрації, яка триває п’ять років. Нині більшість портретів заставлені будівельним риштуванням, роздивитися хто саме на них зображений неможливо. Представники єпархії не коментують появу портретів відомих бізнесменів у соборі. Попри на активне обговорення та обурення лучан у соціальних мережах, на сайті Волинської єпархії досі немає роз’яснень з цього приводу.
Щоб зрозуміти наскільки доречно такі зображення на фресках собору, кореспондентка Район.Луцькзвернулася до мистецтвознавця, історикамистецтва Богдана Ворона.
За його словами, зображення тих, хто жертвує на церкву та сучасників – давня практика. Зазвичай у храмах зображували церковних діячів-сучасників, козацьку старшину. У ХХ столітті церковна поліхромія – багатобарвне фарбування, давало можливість виразити політичні прагнення українців.
« У 1930-х роках Юліан Буцманюк у церкві Пресвятого Серця Христового у Жовкві зобразив на фресці «Акт Злуки» та діячів УНР та ЗУНР:
Петлюру, Скоропадського, Грушевського, Вітовського, січовиків та пластунів, а також Андрея Шептицького. У церкві села Верин на Львівщині вже за часів незалежності в церкві зобразили жителів села, Героїв Небесної Сотні, священників», – розповів він.
Однак такі фрески були б, можливо доречні у нещодавно збудованій церкві, а не на стінах собору – пам’ятки культури національного значення, збудованій ще у 1752-1755 роках, яка перебуває у власності держави.
За словами Богдана Ворона, пам’ятки культури, їхні частини, пов’язане з ними рухоме та нерухоме майно заборонено змінювати. У кафедральному соборі Святої Трійці має бути – паспорт, де фіксують стан об’єкту, твори мистецтва, які є складовою пам’ятки: іконостас, настінні розписи.
«На колишньому сайті УПЦ КП зазначено, що у соборі художниця Лідія Спаська виконала розписи «В’їзд Господній у Єрусалим», «Нагірна проповідь Ісуса Христа», а також частини вівтаря. Чи збережені ці розписи, чи вони є невід’ємною частиною пам’ятки?», – розповів мистецтвознавець.
За замовчуванням на пам’ятках культури нова поліхромія заборонена,
користувач пам’ятки та держава мають дбати про збереження давніх розписів.
Як розповів Богдан Ворон, під час ремонтно-реставраційних робіт виконавці мали би пошукати автентичні розписи XVIII століття, і, якщо такі є, за участі міністерства культури вирішити, чи відкривати та реставрувати ці розписи, чи зберігати розписи Лідії Спаської, а не наносити нові зображення.
«Питання, чи доречно було зображувати бізнесменів, нерелевантне, бо йдеться про пам’ятку культури. Загалом нових розписів не мало би бути. Оскільки Свято-Троїцький собор – це пам’ятка національного значення», – додав він.
Нагадаємо, 1 листопада видання misto.media повідомило, що в кафедральному соборі Святої Трійці на фресках зображені 12 місцевих бізнесменів, серед них – Віктор Чорнуха, Леонтій Іванішин, Євген Дудка Деякі з портретів, наприклад Ігоря Палиці вже демонтували. Засновник групи компаній ТМ «ВІЛІЯ» Євген Дудка, повідомив, що гроші за фреску зі своїм зображенням нікому не платив, а фреску з його портретом треба демонтувати.
Читайте також: Прихожани шукають портрети бізнесменів у луцькому соборі, духівництво не коментує скандал
