Волинь

Подільська ікона: у Луцьку відкрили виставку з приватної колекції

20 грд•Район.in.ua

У Музеї Волинської ікони відкрили нову виставку «Подільська ікона ХІХ- початку XX століть». Ікони з особистої колекції надав народний художник України Володимир Козюк Усього до експозиції увійшло його 69 експонатів.

Про особливості подільської ікони дізнавалася журналістка Район.Історія.

Колекція вінницького краєзнавця, мецената Володимира Козюка налічує понад 250 народних ікон й увійшла у Книгу рекордів України як найбільша у світі, а сам митець став національним рекордсменом у категорії «Благодійність».

Такою відзнакою нагородили Козюка за тісну співпрацю з музеями – меценат передавав до установ 1 500 експонатів.

«Вперше ми з ним познайомимося у жовтні, коли Володимир Козюк організував тут відкриття мистецького проєкту «Молитва за Україну». Виставка пробула лише місяць, але мала попит серед відвідувачів. А потім ми дізналися, що він не тільки художник, а й меценат. На жаль, він не зміг приїхати на відкриття нової експозиції. Велика дяка йому, що він не тримає в себе колекцію, не скупиться. Він розповідав, що мріє облаштувати свій музей, куди б помістив на огляд всю колекцію»,

– розповіла виконувачка обов’язків завідувачки музею Світлана Василевська

Виставку вже презентували на Львівщині, Київщині та у Вінниччині. За словами Світлани Василевської, до колекції увійшли твори виконані не лише на Поділлі, а й з усієї України.

Загалом подільські ікони написані на домотканому полотні й у першу чергу вирізняються своєю масштабністю. Також їм притаманне поєднання кількох сюжетів. Центральним образом зазвичай є Ісус Христос, Богородиця, Новозавітна Трійця, сцени Тайної вечері, які вже доповнені іншими святими.

Ікони з Поділля поєднують у собі візантійський канон, західноєвропейську живописну традицію та народні уявлення про красу людини й довкілля. Хоча, зазначила наукова співробітниця, автори іноді відходили від візантійського канону зображення святих.

Це можна простежити в трактуванні їх лик, одягу. Вплив європейського живопису полягав у світському прославленню людини.

«Святі на подільських іконах дуже наближені до людини та її життя. У їхніх обличчях можна побачити такий український типаж. Багато з полотен прикрашені орнаментами з квітів,

галузок, листя. Рослинність того краю переносили не лише на ікони, а й на рушники, інші предмети побуту», – додала виконуюча обов’язків завідувача.

Світлана Василевська зазначила, що якщо в інших регіонах для картин з образами святих виділяли один кут, то на Поділлі ними могли розвішувати стіни світлиці й у два ряди.

«Особливість цієї колекції у тім, що ці ікони вважалися народними, примітивними, неканонічними. Церква боролася з ними, а царський уряд давав укази на їх знищення. Тому зараз вони є рідкісними, і якщо в кінці XX століття ці речі не мали такої популярності, то сьогодні до них інтерес зріс. Володимир Козюк збирав ікони у церквах, деякі йому дарували, деякі купував», – додала вона.

Світлана Василевська також звернула увагу на кілька нетрадиційних ікон. Зокрема, на «Гроб пресвятої Богородиці». За її словами, серед майстрів прийнято зображати саме успіння та вознесіння Діви Марії. Також є ікона з її коронуванням.

Майже на кожній іконі писали Миколая, якого шанували за допомогу і землеробам, і мореплавцям, і торговцям, і бідним людям.

Ікона «Христос Недремне Око» має рідкісний символіко-алегоричний сюжет.

На ній Спасителя зображено дитиною, який спить, знаючи, які на нього чекають страждання. Навколо нього написали цвяхи, якими згодом прибивали його руки, драбину, півня, який подав свій голос коли Петро відрікся від Христа.

«Представлені експонати можна умовно поділити на народні за їх простотою, але того примітиву у них немає. Тут є досить професійні роботи, ми це бачимо за тим, як виписаний лик, одежі, драпеції на тих одежах, як майстерно виконані деталі декору, квіти», – розповіла Світлана Василевська.

Авторство іконописців невідоме. На деяких з них є записані роки, за якими можна ідентифікувати час їх створення. Та попри їх поважний вік, більшість з них дуже добре збереглися до наших днів. Деякі з них потребують реставрації.

Побачити їх можна в музеї упродовж кількох місяців.

Читайте також: У Волинському краєзнавчому музеї тимчасово не працюють виставки

указ, Кут

Читайте ще