Ініціатори проєкту вважають, що ця робота — важливий етап у переосмисленні міського дизайну. Результати цієї роботи можуть стати в пригоді для інших громад, які хочуть перейти на стале озеленення.
Читайте також-933fcd599a1205f77e4b5ff2dcb2db18.jpg)
Знайти 13 гортензій. Чому міста відмовляються від однорічних рослин
Як проводили дослідження«Досліджень на цю тему не так багато. Точково в українських містах є ініціативи щодо впровадження багаторічників та переходу на сталі види озеленення. Ми вирішили врахувати досвід інших громад, проте оскільки ми є луцькою організацією, для нас пріоритетом був саме Луцьк та область», — в коментарі misto.media розповіла голова аналітичного відділу молодіжного центру «Семиярусна гора » та одна з авторів дослідження Віта Хмиз.
Вони аналізували підходи до міського озеленення в Україні: у Луцьку, Нововолинську, Львові, Рівному, Вінниці. При цьому досвід українських міст порівнювали з європейською практикою. Для цього вивчали нормативно-правову документацію, збирали інформацію про бюджетні витрати та спілкувались з експертами. Також проводили семінари й громадські обговорення.
Практична частина проєкту — висадка багаторічних рослин на двох експериментальних ділянках у Луцьку (різнотрав’я в сквері «Профспілок») та в Нововолинську (квітник із багаторічних рослин біля молодіжного центру).
Результати дослідженняДослідники зі своєї праці зробили висновки, що багаторічні рослини мають такі позитивні сторони:
- мінімальний догляд;
- довговічність;
- естетична привабливість;
- економія;
- декоративність таких насаджень, що зберігається навіть у періоди поза цвітінням;
- позитивний вплив на біорізноманіття;
- зменшення ефекту теплового острова в місті.
- посівні луки (різнотрав’я);
- пухироплідник калинолистий;
- щучник дернистий;
- гейхера червона;
- пенісетум лисохвостий;
- міскантус;
- куничник;
- непета (котяча м’ята);
- физостегія;
- перестач кущовий;
- хоста;
- астільба;
- бересклет форчуна.
- Гостинний двір Прайзлерів;
- квітник в історичній частині міста поблизу костелу св. Петра та Павла;
- проспект Волі.
- Декларацію про Зелений курс до 2030 року та карту заходів для її реалізації;
- Комплексну стратегію озеленення міста на 2025-2023 роки.
Впровадження цих змін залежить від запиту суспільства на них, вважає авторка дослідження.
«Найкращі зміни — це ті, які починаються з мене і моєї клумби. Сподіваюся, що читач згадає наведені аргументи в дослідженні і вступить в діалог з мешканцями під час зборів ОСББ. Чи піде на наступну сесію міської ради, коли обговорюватимуть розподілення видатків. А коли це буде не один мешканець, а 10 чи 100, тоді зміни точно настануть. Головне їх не чекати, а творити», — резюмувала Хмиз.
Отримати повний текст дослідження можна за посиланням.
Довідково: Розвідувальне дослідження щодо озеленення громадська організація підготувала в рамках «UA Transformation Lab», спільного проєкту IEP, Cedos, Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» та Центру «Нова Європа«, який реалізується за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини.