Світязянин Павло не вагаючись став частиною «Сталевої Сотки», щоб захищати Україну від ворога.
Про своїх «сталевих» воїнів розповідають сторінці сотої окремої механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ.
21 грудня 2021 року Павло демобілізувався з лав ЗСУ після проходження строкової служби в зенітно-ракетних військах у Дніпрі…
…А за якихось два місяці почалося повномасштабне вторгнення – 21-річний чоловік не вагаючись став на захист Батьківщини.
Читайте також: Подати рапорт у додатку Армія+ стало простіше
За псевдо Павло обрав собі назву найбільшого і найвідомішого із Шацьких озер – Світязя на березі якого власне і виріс.
Нині сержант «Світязь» – командир відділення у 3 мотопіхотному взводі 1 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону 100 ОМБр.
Комвідділення – найменша командирська посада у війську. Але переоцінити її значення просто неможливо. Адже йдеться про людину, яка під час виконання бойових завдань постійно перебуває з бійцями та керує їхніми діями подаючи власний приклад.
Читайте також Майже 75 тисяч гривень для ЗСУ зібрали працівники бюджетних установ Шацької громади
«Відділення – це наша маленька фронтова родина.
Коли у бійця є впевненість, що побратими не підведуть навіть у найкритичнішій ситуації – то і того клятого ворога бити стає набагато легше», – усміхаючись каже Павло.
Попри зовсім молодий вік «Світязь» має просто колосальний бойовий досвід: оборона Бахмута бої на Куп’янському напрямку та у Серебрянському лісі, пекло Покровського напрямку і битва за Торецьк
За виявлені мужність та героїзм Павло відзначений багатьма нагородами. Серед них – відзнака командира 100 ОМБр «За оборону рідного краю», медалі «Залізний хрест», «За оборону міста Бахмута», а також відзнака командира ОТУ «Лиман» «Знак доблесті».
Найбільшою мрією «Світязя» є, звісно, наша Перемога:
«Повернуся у рідне село, міцно-міцно обійму свою маму Надію Михайлівну, а потім відразу гайну на Світязь – вскочу у човен і рибалитиму досхочу!» – каже Павло.
Читайте також У Шацьку для військових придбали портативну зарядну станцію
