У Волинському обласному театрі ляльокпокажуть інклюзивну виставу «Хто росте у парку». Спектакль розрахований на людей зі слабким зором або повною його втратою, проте режисерка вистави Катерина Лук’яненко зауважує, що до показів можуть долучитися і нормотипові глядачі, які не мають порушення зору.
Про те, що очікує на луцьких глядачів, дізнавалася журналістка Район.Культура
Вистава створена в межах проєкту «Шосте чуття» режисеркою театру ляльок, викладачкою КНУТКіТ імені Івана Карпенка-Карого Катериною Лук’яненко. За основу постановниця взяла твір сучасної письменниці Катерини Міхаліциної «Хто росте у парку». Спектакль став результатом її дослідження та докторської дисертації «Особливості створення вистави з урахуванням сприйняття незрячих та слабозорих глядачів у театрі ляльок». Мисткиня отримала звання доктора мистецтв у 2023 році, а її роботу вже презентували 75 разів, зокрема у Словенії, Словаччині, Фінляндії, Польщі, Румунії, Чехії, Німеччині, Італії.
«Я хотіла зробити інклюзивний проєкт. Ми звикли, що театр ляльок – це візуальна складова, але саме у цій виставі глядачі переходять на чуттєве сприймання через дотики,
смаки, запахи, звуки, температуру», – розповіла Катерина Лук’яненко.
Відвідувачі вистави одягають маски на очі, упродовж показу з ними взаємодіють актори. Як пояснила режисерка, це індивідуальна робота артистів з глядачами, на кожного виконавця припадає по два-три глядачі. Аби забезпечити увагою повністю усю аудиторію, на показах встановлена обмежена кількість глядачів – 20 осіб.
«Це цікавий досвід і для нормотипових глядачів. Якщо вони відчуватимуть себе не дуже комфортно зі заплющеними очима, вони можуть зняти маску на деякий час. Адже це не кімната страху, а театр. Проте такі випадки у нас траплялися дуже рідко», – зауважила авторка проєкту.
За словами Катерини Лук’яненко, спектакль можна споглядати й з розплющеними очима, адже у ньому збережені звичні елементи вистави, такі як персонажі та їх мізансцени. Проте самі учасники дійства наголошують, що для них це дуже арттерапевтичний захід саме завдяки можливості сконцентруватися на своїх почуттях.
«Людям, особливо після повномасштабного вторгнення, дуже важливо, але важко розслаблятися, сконцентруватися на собі. Ми постійно в напрузі, наш слух насторожується до звуків повітряних тривог та вибухів, і часто ми не здатні контролювати цей стан. А під час вистави ми створюємо безпечний простір, де кожен може приєднатися до групової медитації. Тому це без перебільшення вистава-терапія не у медичному розумінні, а у можливості побути годину зі своїм диханням та відчуттями», – додала Катерина Лук’яненко.
Зануренню у медитації сприяє використання музичних інструментів таких як глюкофон, металофон, калімба та інших.
Покази в Луцьку відбудуть 1 березня о 15:00 та 2 березня о 12:00. Після спектаклю глядачі можуть взяти участь у обговоренні.
