Чи важко адаптуватися військовим та ветеранам до цивільного життя – говорили консультантка з військової психології Ірина Костюк та ветеран російсько-української війни Євген Сивопляс у новому випуску соціального проєкту «Наші вдома» на телеканалі «Конкурент TV»
Нагадаємо, «Наші вдома» – спільний проєкт телеканалу, Фонду підтримки ветеранів «Свідомі» та громадської організації «Зруш скелю».
Що впливає на виникнення розладу адаптації? «Варто зауважити, що розлади адаптації виникають не у кожного військового. А чи виникнуть проблеми із адаптацією залежить від різних чинників:
Найперше – від індивідуальних особливостей Люди мають різні рівні стресостійкості та здатність до саморегулювання емоцій. Ці риси впливають і на те, як людина відгукується на стресові ситуації під час служби.
Ще один фактор – інтенсивність стресорів Військова служба часто пов'язана з високим рівнем стресу – бойові дії, втрата товаришів, небезпека для власного життя... Чим більш інтенсивні та тривалі стресори, тим більше ризик розвитку розладу адаптації.
Третій фактор – підтримка та ресурси Рівень підтримки від побратимів,
керівництва та родини також може впливати на те, наскільки ефективно військовий зможе адаптуватися після стресових подій.
Не менш важливу роль в адаптації відіграє досвід Власний досвід попередніх стресових подій або травм, які військовий пережив до армії, впливає на те, як він реагує на нові стресори та як адаптується після них», – розповіла Ірина Костюк.
Ведуча проєкту поцікавилась у ветерана, чи відчував він проблеми з адаптацією, коли повернувся з госпіталю додому.
Нагадаємо, Євген – боєць ІІІ штурмової бригади, який у лютому 2024 року під Авдіївкою отримав тяжке поранення, після якого лікарі ампутували йому ногу.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чому побратими стають ріднішими за сім'ю: пояснення ветерана з Луцька (відео)
«Адаптацію вже до цивільного життя відчував і зараз відчуваю. Перше – мені знадобилося пів року, щоб почати спати без снодійних. Якщо не випити пігулку... під ранок тоді можна заснути.
А далі я не можу перейти на цивільні рейки. Я досі начебто воюю, але вже не своїми руками, а намагаюсь підготувати молодь, щоб вони розвивали навички з вогневої підготовки,
навички до медичної підготовки і взагалі мені важко без зброї. Постійна потреба мати зброю саме тримати її в руках, носити... Якщо вона навіть в мене була, мені здається, вона просто лежала б в ліжку. Не тому, що мені якось небезпечно чи я когось боюсь, а саме не вистачає оцього контакту з металом з прикладом. Це вже як звичка на рівні потреби. І я постійно це відчуваю, навіть не відчуваю прогресу, що воно якось знижується, а навпаки підсилюється. Мені треба піти в тир, взяти там постріляти, потримати, побавитися з нею...» –поділився думками ветеран.
Євген каже, що війна лишила відбиток і на тому, як він вдягається зараз.
«Хочеться ще досі вдягати військові речі Постійно військові штани або військові шорти. Не можу бути в цивільному Я взагалі не можу перейти на цивільну роль. Ось в мені працює старий шлях захисника. І здається, що я поки не бачу можливостей, що мені вийде з нього зійти», – зізнався захисник.
Нагадаємо, у цьому випуску «Наші вдома» йшлося також про те, як адаптуватися до служби у війську та як впоратися із розладами адаптації.
Локація зйомок – Veteran Hub Луцького національного технічного університету.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- Як вгамувати агресію та злість вдома: поради ветерана ІІІ штурмової бригади (відео)
- Що робити дружині алкозалежного військового: поради бійця ІІІ штурмової бригади (відео)
- «Дякую за захист»: як військовим подякувати за службу та обійняти (відео)
