На Волині 27 травня 2025 року відбулося чергове засідання регіональної координаційної ради з питань ґендерної політики, протидії торгівлі людьми та запобігання домашньому насильству.
Центральною темою зустрічі стала презентація результатів Індексу ґендерної рівності України та обговорення можливостей його практичного використання для розробки справедливих та ефективних політик на місцевому рівні. Про це повідомив Департамент соціального захисту населення Волинської облдержадміністрації.
Захід об’єднав представників органів обласної та місцевої влади, громадських організацій і експертного середовища.
Серед учасників: Катерина Левченко урядова уповноважена з питань ґендерної політики; Галина Жуковська старша референтка Апарату Урядового уповноваженого з питань ґендерної політики; Наталія Рябушенко радниця голови облдержадміністрації на громадських засадах з питань забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків; представники Українського Жіночого Фонду та інші.
Перед офіційною частиною відбулася презентація Індексу ґендерної рівності України, розробленого за методологією Європейського інституту ґендерної рівності (EIGE).
Учасники переглянули коротке відео з поясненням ключових показників, ознайомилися з основними результатами дослідження та дізналися, як Індекс можна адаптувати до потреб конкретного регіону.
Катерина Левченко, урядова уповноважена з питань ґендерної політики, наголосила, що Індекс ґендерної рівності – це більше, ніж статистика. Це інструмент, який дає змогу ухвалювати рішення, засновані на фактах, і формувати справедливу політику, як на національному, так і на місцевому рівні.
«Індекс ґендерної рівності дає змогу чітко побачити, на якому рівні перебуває Україна у забезпеченні рівних прав і можливостей для жінок та чоловіків за шістьма ключовими сферами життя: час, гроші, знання, вплив, здоров’я та робота. За результатами розрахунку ми маємо 61,4 бала зі 100 – це 20 місце серед 27 країн ЄС + Україна», – підкреслила Катерина Левченко.
Своєю чергою Галина Жуковська, старша референтка Апарату Урядового уповноваженого з питань ґендерної політики, зосередилася на практичній цінності Індексу та управлінських рішеннях, які можна ухвалювати на його основі. Вона нагадала,
що з 2022 року ґендерна політика офіційно закріплена як наскрізна складова державної стратегії до 2030 року. І саме Індекс сьогодні дозволяє не просто фіксувати нерівності, а глибше розуміти їхні причини – і відповідно діяти.
«Це унікальний інструмент, який перетворює складність ґендерної рівності на зручний і зрозумілий механізм для ухвалення рішень. Ми бачимо, як, наприклад, обмежений доступ до доглядової інфраструктури: догляду за дітьми та людьми похилого віку – напряму впливає на економічну незалежність жінок», – заявила Жуковська
Серед рішень, що допомагають зменшити ці розриви для жінок, вона назвала:
- розширення доступу до дошкільної освіти;
- створення груп продовженого дня в школах;
- підтримку перекваліфікації жінок, зокрема в технічні або «традиційно чоловічі» професії тощо.
який дає змогу визначити відмінності у становищі жінок, чоловіків та/або їх груп, а також наявні проблеми і потреби, і який слід використовувати для розробки прогнозних та програмних документів соціально-економічного розвитку області та її територіальних громад.
«Гендерний профіль допомагає виявити розриви у доступі жінок та чоловіків та/або їх груп до послуг та використовується спеціалістами ОДА, ОМС, експертами при розробці прогнозних та програмних документів громади, для проведення гендерного аналізу бюджетних та обласних, місцевих комплексних/цільових програм, а також почасти у напрямках, завданнях та заходах секторальних політик: економічного розвитку, освіти, охорони здоров’я, культури і мистецтва, фізичної культури та спорту, прийняття рішень», – додала Оксана Гобод.
Також обговорили можливості застосування показників Індексу ґендерної рівності у розробці й моніторингу політик задля забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків на регіональному та місцевому рівнях.
Особливу увагу приділили проблемі доступу до інфраструктури догляду за дітьми,
що стала ще гострішою через війну – багато садочків зазнали руйнувань, не вистачає персоналу й ресурсів. Частина закладів працює у скороченому режимі або приймає дітей лише від трьох років. Це обмежує можливості жінок повернутися до роботи, знижує їхню економічну активність і посилює навантаження на систему соціального захисту.
Крім того, учасники багато говорили й про гостру нестачу точних ґендерних даних на рівні громад, що ускладнює планування і оцінку ефективності програм. У цьому контексті проговорили:
- як адаптувати Індекс до потреб конкретного регіону;
- як інтегрувати його показники у місцеві стратегії та програми;
- як враховувати нові виклики, зокрема наслідки війни, що загострюють існуючі нерівності.
«Індекс ґендерної рівності – це не лише про права, це про економіку, ефективну політику і розвиток людського капіталу. Ми маємо навчитися працювати з диспропорціями як з ресурсом. Коли будуємо стратегії, важливо не просто виконати вимоги, а враховувати реальні виклики: ринок праці, роль жінок, повернення ветеранів, інтеграцію кожної людини. Рівність можливостей – це не ідея, а досяжна умова справедливого відновлення», – підсумувала вона.
Довідково: Індекс ґендерної рівності – це інструмент, який вимірює стан рівності між жінками та чоловіками у ключових сферах життя. Він розроблений Європейським інститутом ґендерної рівності (EIGE) та використовується в країнах ЄС з 2013 року для оцінки прогресу в сфері ґендерного балансу та вдосконалення державних політик, а також є важливим елементом стратегій євроінтеграції.
