У селі Секунь Дубівської громади є старовинна церква-каплиця, яку відвідав видатний письменник, мислитель, художник Тарас Шевченко.
Ідеться про церкву Святої Параскеви яка розташована на місцевому кладовищі. Раніше ця памְ’ятка архітектури монументального мистецтва місцевого значення називалася Іовленська церква, передає Район.Стара Вижівка.
На споруді встановили табличку, на якій розмістили найважливіші дати з історії святині. Збудована вона у 1588 році.
Як ідеться в книзі історика-архівіста Володимира Рожка «Тарас Шевченко і Волинь», з часом давній храм опинився в аварійному стані, і тодішній його настоятель Ілля Мусієвич вирішив побудувати новий дерев’яний храм на кам’яному фундаменті, а з розібраної давньої церкви у 1868 році побудували капличку на місцевому кладовищі.
У 1894 році споруду освятили в ім’я преподобного Іова, ігумена Почаївського. З часом церкву-каплицю переосвятили на Святої Параскеви.
Як розповів Район.Стара Вижівка секунський священник Анатолій Оверчук нині у каплиці звершують чин поховання та відспівують.
Саме цю святиню у 1846 році відвідав Тарас Шевченко.
Як писав історик Володимир Рожко, село Секунь стало завершальним місцем наукової подорожі Шевченка, який у складі археологічної комісії збирав відомості про Волинь. З Секуня письменник повернувся до Києва, де склав всесторонній розлогий звіт з додатками про свої пошуки і знахідки на Волині. Про перебування поета в селі Секунь збереглося багато переказів.
«Тарас Шевченко однозначно бував у селі Секунь. Розповіді про це я пам’ятаю з дитинства. І мій тато, і бабуся моя розповідали, що приїжджав у село такий поважний пан – Тарас Шевченко», – стверджувала дослідниця історії Старовижівщини, поетеса, авторка кількох книг про село Секунь Валентина Клюнтер.
Читайте також: Місця Великої Волині, які відвідав Тарас Шевченко.
У кладовищенській капличці Святої Параскеви зберігається запрестольний образ Пресвятої Богородиці, який реставрував Великий Кобзар.
У 2018 році про те, що в селі Секунь знайшли ікону, яку реставрував Тарас Шевченко, дізналася вся Україна. Про своє відкриття тоді розповів шевченкознавець, письменник Віктор Жадько.
Науковцеві вдалося розгледіти медальйон Ісуса Христа,
в обрамленні якого видніються букви і цифри – абревіатура Ш, а під нею – Т, нижче цифри «1846», що підтверджувало, що над відновленням ікони дійсно працював Тарас Шевченко.
«У Секуні місцевий священник повів мене до старовинної Іовської каплиці (знаходиться на цвинтарі), щоб показати старовинну ікону Божої Матері, яка мене цікавила. Виявилось, отець не знав легенду про те, що Тарас Григорович реставрував цей образ та надав йому вигляд ікони, але я про це читав у книгах і статтях. Скажімо, шевченкознавець Петро Жур 1979 року записав розмову з 86-літнім Мефодієм Рижком який згадував: «Дід Іван розповідав, що в їхнє село приїжджав разом із членами пізнавальної експедиції поет Тарас Шевченко, малював церкву, не нинішню, збудовану пізніше, та ікону», – розповів науковець.
У тому ж 2018 році у Секуньприїхали журналісти ТСН які зняли сюжет про цю ікону.
Як розповів священник Анатолій Оверчук, запрестольний образ Пресвятої Богородиці мали намір переносити у Свято-Михайлівський храм, але вирішили залишити в каплиці.
До слова, що Свято-Михайлівський храм у Секуні – памְ‘ятка архітектури 19 століття. Не помітити святиню, проїжджаючи трасою Ковель – Буцинь неможливо. Будівля храму дерев'яна, на кам'яному фундаменті, хрестоподібна, п'ятикупольна. У радянські роки храм розділив долю десятків сільських церков Волині та стояв закритим, але 2 серпня 1988 року він відкрив свої двері та став чинним.
Читайте і дивіться більше про храми у селищі Стара Вижівка селахГлухи Кримне, Дубечне, Яревище, Чевель.
