15-річна Антоніна Ліхван із села Мстишин Боратмнської громади стала однією з переможниць престижного конкурсу «Поезія заради миру», організованого ЮНІСЕФ. Її вірш «Повернути б той час, де немає війни» увійшов до однойменної збірки, яку нещодавно презентували в Києві
До книги включено 30 творів українських дітей та підлітків, написаних у час повномасштабної війни. Про це повідомили у фейсбуці громади.
Антоніна поділилася, що не очікувала потрапити до фінального списку переможців, адже на момент оголошення результатів зовсім забула про свою участь у конкурсі.
Що Ви відчули в той момент, коли вперше дізнались про публікацію вашого вірша в збірці?
– На той момент, коли повідомили про результут конкурсу, я зовсім забула, що подавала свою роботу для участі. Крім того, я дізналась про це одразу після захисту своєї першої наукової роботи на Всеукраїнському етапі. Я була дуже здивована, емоції зашкалювали. Про цю новину ніхто не знав до того моменту, поки не потрібно було давати згоду на зйомку та публікацію.
В який момент життя з’явився Ваш перший вірш і про що він був?
– Рядки першого вірша з’явились ще приблизно 4 роки тому.
Цей вірш я присвятила людині, яка надихнула мене на початок творчого шляху. У цих рядках я хотіла висловити вдячність і підтримку цій людині.
Що Вас надихає на створення поезії?
– Надихають мої знайомі, різні події, які трапляються, навіть гарна погода може спонукати до створення чогось нового.
Чи є у Вас улюблений автор, творами якого Ви захоплюєтесь і які надихають Вас?
– Поки я не обрала для себе якогось одного автора. Серед українських письменників мене надихають Макс Кідрук Павло Дерев’янко Раніше я дуже захоплювалась Сергієм Жаданом
Яку пораду Ви можете дати тим молодим людям, які хочуть почати писати вірші і займатись творчою діяльністю?
В першу чергу треба перестати зосереджуватись на тому, чи подобається іншим те, що ви робите. Не зациклюйтесь на думці інших та бажанню сподобатись їм. Вірте в себе і в свої можливості — це завжди дає кращий результат.
