Міністерка освіти Польщі Барбара Новацька незадоволена змістом шкільних підручників з історії України, зокрема тих параграфів, які висвітлюють чутливу тему Волинської трагедії.
Вона адресувала листа українському міністру освіти Оксену Лісовому з проханням вжити негайних заходів і переглянути зміст українських підручників. Про це 16 липня повідомила агенція PАР.
Як зазначає РАР, у листі Новацької до міністра освіти і науки України Оксена Лісового, надісланому до Польського пресового агентства (PAP) у середу, міністерка національної освіти «з жалем» заявила, що «польська сторона дуже стурбована змістом українських підручників з історії, які висвітлюють події на Волині, що відбувалися між 1943 і 1947 роками».
Вона наголосила, що «особливо складним періодом в історії Волині, а водночас і в польсько-українських відносинах, був час Другої світової війни та масових злочинів проти польського населення, відомих як «Волинська різанина», скоєних Українською повстанською армією (УПА) та місцевим українським населенням».
Новацька з листом до Міністра освіти УкраїниКерівник Міністерства національної освіти звернув увагу на зміст підручника під назвою «Історія України» для 10 класу середньої школи,
виданого у 2023 році.
Як вона пояснила, вона мала на увазі уривок зі сторінки 256:
« (УПА) діяла переважно на Волині та в Галичині У 1943 році її очолював Роман Шухевич Протягом двох років її існування до лав УПА вступило 30 000-40 000 солдатів. Активісти УПА вважали своїми ворогами українських комуністів, нацистів та поляків. Причиною погіршення польсько-українських відносин стали масові вбивства українців, скоєні Армією Крайовою. Це була підпільна польська армія, керівництво якої хотіло повернутися до довоєнних кордонів Польщі. Її жертвами стали мешканці Холмщини, Підляшшя, Галичини та Волині. Кривава польсько-українська війна, яка забрала життя не лише солдатів, а й мирних жителів, тривала до 1947 року».
Новацька звернувся до українського міністра з проханням «вжити негайних заходів, зокрема переглянути інші підручники та підготувати нові, які відповідатимуть поточному стану польсько-українських відносин».
Вона додала, що представники обох країн контролюють зміст підручників у рамках діяльності двосторонньої Польсько-української експертної комісії з удосконалення шкільних підручників з історії та географії.
Читайте також Погляд поляків та українців на Волинську трагедію: у Луцьку Сергій Гуменний розповів про передумови конфлікту
Питання підручників про Волинь. Пропозиція НовацькоїНовацька також запропонувала розглянути можливість зміни правил роботи комісії, щоб обидві сторони могли висувати підручники, що становлять спільний інтерес, для розгляду. Вона посилалася на той факт, що «як українська, так і польська сторони висловили занепокоєння щодо змісту підручників з історії».
Водночас міністерка повідомила, що під час 24-го засідання Комісії в Ужгороді у січні один з її українських членів запропонував створити спільний підручник з історії. Тому вона попросила Лісового зайняти позицію щодо зміни правил роботи комісії та, можливо, розпочати роботу над підготовкою спільного підручника.
Протягом багатьох років Польщу та Україну розділяє пам'ять про роль Організації українських націоналістів (ОУН) та Української повстанської армії (УПА), які вчинили геноцидні етнічні чистки близько 100 000 польських чоловіків, жінок та дітей у 1943-45 роках.
Читайте також: «Волинь-43»:
що і чому поза увагою
У той час як польська сторона розглядала це як злочин геноциду (масовий та організований), який заслуговує на осуд, українці розглядали це як результат симетричного збройного конфлікту, за який обидві сторони несли однакову відповідальність. Крім того, українці сприймають ОУН та УПА виключно як антирадянські організації (через їхній повоєнний опір СРСР), а не антипольські.
У п'ятницю виповнилося 82 роки з дня кульмінації волинсько-галицьких різанин. 11 липня 1943 року, коли загони УПА напали на майже 100 польських міст на Волині, стало піком волинської різанини. Ці події стали відомі як Кривава неділя.
Читайте також: Трупи, як снопи – в садах, на вулицях, городах: трагедія в Сагрині
11 та 12 липня 1943 року Українська повстанська армія розпочала скоординований напад на поляків у 150 містах Володимирського, Горохівського, Ковельського та Луцького повітів. За даними дослідників, близько 8000 людей могли бути вбиті, розстріляні або вбиті сокирами, вилами чи ножами.
Загалом, з лютого 1943 року до весни 1945 року на Волині та у Східній Галичині було вбито понад 100 тисяч поляків, яких вбили загони УПА та місцеве українське населення. Волинські вбивства призвели до помсти поляків, в результаті якої загинуло 10 000-12 000 українців, зокрема 3 000-5 000 на Волині та у Східній Галичині.
Читайте також: Волинська трагедія: подолати конфлікт пам’яті
