Пан Юрій із позивним «Вулик» служить на посаді водія-електрика в артилерійському дивізіоні 100 омбр.
Історію бійця розповіли у бригаді.
– Позивний у мене «Вулик». Бо в селі так з дитинства придражнили. Наш батько був пасічником – і мені одному, з п’ятьох дітей у сім’ї, таке прізвисько дали. Старші брати колись навіть трохи сердилися, що найменшому випала честь бути «Вуликом», – усміхаючись розповідає пан Юрій.
Родом чоловік із села Хухра, що в Охтирському районі Сумщини. У перший день повномасштабного вторгнення, 24 лютого 2022 року, Юрій приєднався до місцевого загону тероборони. А 8 жовтня того ж року – вже став до лав ЗСУ.
«Вулик» починав служити у 1 бригаді спецпризначення імені Івана Богуна, а з весни 2024-го – у нашій «Сталевій Сотці».
У цивільному житті Юрій працював комбайнером, трактористом, бензопильщиком в лісгоспі, оператором на АЗС – у війську ж став артилеристом.Спочатку «Вулик» був номером обслуги САУ 2С1 «Гвоздика». Згодом – заряджальником на САУ 2С22 «Богдана». Нині ж обіймає в артдивізіоні не менш поважну посаду водія-електрика.
Гармаш «Сталевої Сотки» зізнається,
що давати раду труднощам фронтових буднів йому допомагають думки про рідних людей – зокрема, про 85-річну маму Наталю Кузьмівну та 17-річного сина Вадима. Бадьорості бійцю також додає прекрасне і світле почуття кохання, але подробиць щодо цього він воліє не розголошувати.
А ще пан Юрій… є нащадком старовинного роду козаків-характерників. Хитро примруживши око, «Вулик» зізнається, що вміє, зокрема, і «зазирнути» у майбутнє:
– Фатальна помилка ворога полягає в тому, що він сліпо покладається на свою перевагу в кількості живої сили та всілякого «залізяччя». Забуваючи, що є ще сила правди, сила українського духу і сила козацького характерництва. – Вони навіть незчуються, як над кремлем замайорить синьо-жовтий прапор…
Читайте також:
- «Дамо лупня зайдам-ординцям. Бо це наша земля, а вони – дов***оби!»:бойова історія водія з 100 омбр
- Після поранень – знову на передову:історія захисника з Волині
- «Щоб не забував батька і пишався ним»: дружина загиблого Героя з Волиністворює книгу для їхнього 5-річного сина
