ДКП «Луцьктепло» перебуває в критичному фінансовому становищі — станом на 1 вересня 2025 року борг підприємства досягає понад 300 млн грн, і за прогнозами може зрости до 400 млн грн до кінця року. Про це повідомили депутат Луцької міської ради Андрій Лучик із посиланням на директора підприємства Івана Скорупського
Звідки такі цифриОсновне навантаження — заборгованість за газ, електроенергію та розподіл природного газу.
Тариф, за яким працює «Луцьктепло», покриває лише близько 70% витрат. Решта (приблизно 30%) — це дефіцит, який щороку сягає орієнтовно 280 млн грн.
Також підприємство має борги перед державою: станом на 1 липня 2025 року державні субвенції чи компенсації, які мали покривати різницю, не надходили в повному об’ємі.
Борги споживачів і інші пасиви
- Загальний борг споживачів — понад 160 млн грн, з них понад 150 млн грн має населення, понад 10 млн грн — комерційні споживачі.
- Додаткові борги:
• 16 млн грн — за невиплачену заробітну плату працівникам
• 10,3 млн грн — за оренду котельні на вулиці Карбишева - Станом на середину року (липень) борг держави перед підприємством складав близько 360 млн грн.
- Морально-політичний і юридичний тиск
Через мораторій на підняття тарифів підприємство не може підняти тарифи для споживачів, навіть якщо фактичні витрати зростають. - Недостатнє державне фінансування
Компенсацій з бюджету, які мають покривати різницю між тарифом і собівартістю, або не вистачає, або вони взагалі не надходять у потрібному обсязі. Це створює накопичувальний дефіцит. - Зростання витрат в опалювальний сезон
З настанням холодів зростає споживання газу, електроенергії — відповідно зростають витрати, які тариф не покриває. Борг тільки збільшується. - Проблеми з платоспроможністю споживачів
Частина населених споживачів не розраховується вчасно або має значні борги. Комерційні споживачі звертаються до суду — але такі процеси займають час і не гарантують швидкого надходження коштів. - Ризик соціального напруження
Якщо не буде тарифної реформи або державної компенсації, підприємство може зіткнутись із неможливістю забезпечити належний рівень опалення та гарячої води, що може призвести до скарг населення, протестів чи звернень до місцевої влади.
- Компенсація з державного бюджету. Найбільш реальний і необхідний механізм — щоб держава повертала кошти, які підприємству недоплачують через діючий мораторій на тарифи. Судячи з заяв, в Кабміні визнають проблему, але говорять, що коштів наразі бракує, бо пріоритет — оборона.
- Перегляд тарифної політики. Може знадобитися механізм перегляду тарифів на тепло/газ/енергію із урахуванням змін вартості ресурсів, так, щоб вони покривали більшу частину витрат. Але це потребує політичної волі та згоди міської влади і населення.
- Посилення роботи з боржниками: укладання реструктуризацій, судові позови, застосування виконавчих процедур — усе це може допомогти зменшити борг населення і юридичних осіб.
- Енергоефективність і зменшення витрат. Інвестиції у утеплення будівель, модернізацію котелень, зменшення втрат при передачі тепла — це дасть змогу знизити собівартість і полегшити фінансовий тягар.
- Прозорість і інформаційна відкритість. Депутат Лучик підкреслює, що деякі борги (зарплатні, орендна плата) офіційно подавались лише після втручання міського голови, раніше прикривались «комерційною таємницею». Більша відкритість може сприяти довірі і кращій координації дій.
Луцька міська влада і держава мають невідкладно реагувати: або через бюджетні компенсації, або шляхом коригування галузевої політики тарифів і підсилення контролю над збиранням боргів.
