Поетичну збірку «Навій» луцького поета Павла Коробчука подали на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка.
Повний перелік поданих матеріалів оприлюднили на сайті премії.
Це підтвердив і письменник у своїх соцмережах, подякувавши луцькій громадській організації «Літературна платформа «Фронтера», яка висунула книгу на премію, та видавництву «Віхола», яке видало збірку.
«Моя книжка номінована на Шевченківську премію. Почесно!» – написав Павло.
Більше про збірку дивіться у нашому відеоінтерв'ю з Павлом Коробчуком з 18:49.
«У книзі «Навій», що вийшла у світ у видавництві «Віхола», показані контрасти, теми і переживання українців останніх років до початку і після початку повномасштабного вторгнення Росії. Основні теми збірки війна і мирне життя, фронт і тил, пам’ять і передчуття, любов і дитинство. «Текст» від «ткати». «Навій» вал у ткацькому верстаті винесений у заголовок книжки Павла Коробчука. А терміни з галузі текстильного виробництва «нитки основи», «горішній навій», «летючий човник» і «спідній навій» у назви розділів», – йдеться на сайті.
Ініціатори подання додали, що вони повертають текстопородженню буквальне значення, адже на навої, валі у ткацькому верстаті, тримається основа полотна. Того самого поетичного полотна, яке за допомогою слів творить поет.
«Кожен текст нова нитка. Так збірка і сплітається у цілісний візерунок на полотні. Ключовою концепцією збірки є переплетіння світлих і темних за настроєм поезій у полотно, на якому вимальовується загальний візерунок усе наше життя, фундамент, який спонукає жити і творити. «Навій» є глибоким дослідженням того, як війна змінює людину. Це не просто хроніка битв і жахів війни, а психологічна реконструкція того, як душа переживає наслідки війни. Зображення війни в цій книзі це мозаїка, що складається з осколків спогадів, думок і почуттів, які не дають забути те, що сталося, але і водночас ведуть до спроби відновлення», – зазначили представники «Фронтери».
У інтерв'ю для Район.Культура Павло зазначав, що однією з основ книги стала повномасштабна війна, адже частина вірші написані після 2022 року, а інша – життєдайність.
«До повномасштабної війни я не хотів писати якихось темних,
негативних віршів. Частина текстів тут м'які, легкі, можливо, про якісь сумні речі, але подані зі світлом, щоб воно десь дзвеніло зверху. Тому тут поєднані дзвінке і позитивне верхів'я, й війна», – сказав поет.
Довідково: Павло Коробчук – письменник, військовослужбовець, волонтер, музикант, журналіст, автор семи книг поезій (зокрема «Хвоя», «Динозавр», «Натщенебо»), романів «Ключові клапани» та «Море для шульги», книги оповідань «Священна книга гоповідань». Павло активний учасник Помаранчевої революції та Революції Гідності, як волонтер ще з 2014 займався зборами коштів та обладнання для військовослужбовців, з 2022 року відновленням зруйнованих російськими снарядами домівок, з 2024 року офіцер Національної гвардії, зокрема служив у Центрі спеціального призначення «Омега».
