У Луцьку в обласній бібліотеці для юнацтва відбулася пізнавальна зустріч «Чехи в Україні у другій половині ХІХ – ХХ століттях», де говорили про історію формування чеської спільноти на Волині, її культуру, мову, внесок у соціально-економічний розвиток регіону. Про історію спільноти розповідала докторка історичних наук, професорка кафедри всесвітньої історії Волинського національного університету, дослідниця чеської громади Волині Світлана Шульга На зустрічі були студенти, представники товариства чехів «Матіце Волинська», переселенці. Присутні могли не лише ознайомитися з презентацією про історію чеської спільноти, а й побачити виставку «Видатні чехи України» та послухати виступ співочого колективу представників чеської громади «Пісня чеська з Волині».
На зустрічі побувала кореспонденткаРайон.Луцьк
Перші хвилі переселення: від Богемії та Моравії до ВолиніЯк розповіла Світлана Шульга, чехи почали переселятися з Моравії та Богемії на територію України, в тому числі і на Волинь, у 60-х роках ХІХ століття. Уряд Російської імперії прийняв ряд постанов, якими надавав пільги переселенцям.
Так, тим, хто погоджувався на переїзд, надавали на новому місці пільгові кредити, продавали землю за меншою ціною, зменшували податки, звільняли на п'ять років від рекрутингової повинності. Крім того, чехи погоджувалися переїздити в Україну з Богемії та Моравії через утиски з боку уряду Австро-Угорщини, економічну кризу та велику вартість землі.
Спочатку чехи їхали у південні регіони. Однак уже в 1870 році з'явилася постанова уряду «Про оселення чехів на Волині». Згідно з цим документом, крім економічних пільг тодішні чеські переселенці отримали і право на самоврядування. Перші чехи оселилися на території Дубенського району Рівненської області. Тут оселялися нащадки послідовників гуситського руху, які сформували релігійну громаду – «чеські брати».
Переселення на Волинь ретельно організовували. Так, у газетах публікували оголошення про продаж землі у Волинській губернії, щоб наглядно показати чехам, що ділянку землі тут можна купити дешевше, ніж в Моравії та Богемії. Крім того, організовували групи чехів, які хотіли поїхати за оголошенням, щоб спочатку подивитися місцевість і прийняти рішення про переїзд.
Таке заохочення переселення мало свої наслідки. За переписом 1897 року у Волинській губернії вже проживало 27 670 чехів, що становили близько 55% від всієї тодішньої чеської спільноти Російської імперії. Не завжди українці приязно ставилися до іммігрантів.
«Дехто вважав їх чужинцями та казав: на собаках приїхали, на собаках і поїдете. Так говорили, бо чехи їхали залізницею до Бродів, далі колії не було і вони добиралися пішки, обозами, а іноді невеликі речі перевозили за допомогою собак», – розповіла Світлана Шульга.
Поблизу Луцька чехи оселилися у Боратині та Новоставі Коли спільнота селилася у певному населеному пункті, то ту частину, де вона проживала, називали «чеською», «колонією» чи «чехи». Чехи будували видовжені, прямокутні будинки з дерева, але колоди складали не вздовж, а впоперек та скріпляли цегляним розчином. Хати, поділені на господарчу та житлову частини, на відміну від українців чи німецьких поселенців, не білили. Згодом уряд Російської імперії відмінив пільги для переселенців з Моравії та Богемії. Крім того, заборонили католикам купувати землю.
Через це у 90-х роках позаминулого століття чехи почали переходити у православну віру.
Друга хвиля імміграції та пивоварна справаУ 80-90-х роках на фоні розвитку промисловості та модернізації почалася друга хвиля імміграції чехів на територію України. В цей час у великі міста переїздили інженери, кваліфіковані робітники, творча інтелігенція, вчителі. Переселення тривало до початку Першої світової війни. За Ризьким договором 1921 року західні повіти Волинської губернії увійшли до складу Польщі. За даними перепису населення у цьому році на території Волинського воєводства проживали більше 25 тисяч чехів.
На Волині чехи займалися землеробством, вирощували хміль та варили пиво і відкривали броварні. Одна з найвідоміших в Європі броварень працювала у Луцьку.
Вацлав Земан, пращури якого переїхали з Чехії до міста Квасилів на Рівненщині, купив броварню у селі Теремно Однак вона згоріла. Згодом він викупив у поміщиці Гурської ділянку землі в самому центрі міста та відкрив нову броварню. Вже через п'ять років завод, де використовували сировину, вирощену чехами-хмелярами,
працював на повну потужність. Річний прибуток броварні становив 45 000 рублів. З Києва до Бреста курсував спеціальний вагон, з якого на зупинках продавали якісне пиво. На броварні виготовляли пиво чотирьох сортів: «Бок-Бір», «Гранат», «Столове», «Сакура». Два останніх відзначили на міжнародних виставках і вони отримали Гран-прі в Парижі. Пивоварня «Zeman» виготовляє пиво у Луцьку і зараз.
У 1923 році з'являється товариство чехів «Чеська Матіце шкільна», яке заснувало чеську школу в Луцьку. До цього подібні навчальні заклади працювали в Здолбунові та Рівному. Кошти на відкриття школи довго збирали. Власник пивоварні Вацлав Земан пожертвував на це 6 000 злотих. Однак побудувати новий навчальний заклад не дозволили. Тоді чеська громада за зібрані кошти викупила будівлю у Іллі Кронштейна школу добудували і вона працювала з 1929 до 1939 року. Зараз в цій будівлі на вулиці Винниченка знаходиться Волинський інститут післядипломної педагогічної освіти.
Відомою на Волині була і родина Шмоліків яка наприкінці 60-х років ХІХ століття оселилася біля Рівного. Згодом вони побудували кам'яну броварню – «Перший чеський пивоварний паровий завод».
Перше пиво зварили у 1871 році, а за декілька років тут виготовляли 110 000 відер пива. Прибуток броварні становив 200 000 рублів. Томаш Шмолік та Йосип Оліч скупили акції заводу і він отримав назву «Шмолік». Родина Шмоліків фінансувала чеські громадські організації, школу, товариство «Сокіл». Після смерті Томаша Шмоліка у другій половині 20-х років ХХ століття броварня занепала.
Повернення до ЧехословаччиниПісля радянської окупації Волині чеська спільнота регіону зазнала переслідувань та репресій. Після Другої світової війни розпочалися переговори між радянським та чехословацьким урядами щодо переселення чехів з Волині на історичну батьківщину.
Представники чехословацького уряду відвідали населені пункти, де проживали чехи: Луцьк, Рівне, Дубно, Здолбунів, Сенкевичівку, Шепетівку, Вербу та Житомир. У чеських поселеннях негайно розпочалася підготовка до виїзду. Однак повертатися дозволяли не всім.
Кожен бажаючий переселитися мав зібрати пакет документів: довідку про членів родини, опис власного майна з даними про власника та адресу, а також заяву про бажання реемігрувати.
Від'їжджаючи, чехи змушені були залишати на Волині нерухомість: землю, яку обробляли протягом десятиліть, будинки та броварні.
Згідно з угодою, 2 лютого 1947 року з Луцька вирушив перший ешелон з волинськими реемігрантами. Останній, сотий ешелон відправився у травні 1947 року і за два дні дістався Чехословаччини. На цьому завершилася оптація – обмін населенням між СРСР та Чехословаччиною. Більше 33 тисяч волинських чехів повернулися на історичну батьківщину.
Чехи залишили на волинській землі не лише своє майно – вони залишили добру пам'ять про господарську майстерність, любов до праці на землі та традиції мирного співіснування.
Волинські чехи й досі пам'ятають про Волинь. У Чехії працює Союз волинських чехів, який видає часопис «Справодай», організовує зустрічі земляків та подорожі на Волинь.
У Луцьку з 1992 року функціонує товариство волинських чехів «Матіце Волинська». При товаристві діє гурток чеської мови. Члени товариства беруть участь у міжнародних фестивалях та наукових конференціях, підтримують дружні стосунки з чеськими товариствами Києва, Житомира, Дубна та організаціями національних спільнот Волині.
Наприкінці пізнавальної презентації вокальний колектив «Пісня чеська з Волині» виконав пісню «Волинь моя» чеською мовою. Бажаючі могли підтримати збір гурту на допомогу 51 бригаді.
Читайте також: «Любити Україну до глибини кишені»: у Луцьку презентували роман Степана Процюка про Євгена Чикаленка
