Волинські полісмени за добу отримали дев'ять повідомлень про шахрайства

Звернення про шахрайства продовжують надходити до поліції щодоби: правоохоронці ретельно розслідують кожен випадок.

Протягом 2 грудня полісмени Волині отримали дев'ять таких повідомлень, поінформували у секторі комунікації поліції Волинської області.

21-річна мешканка Луцького району втратила понад 12 тисяч гривень. В одному з месенджерів вона знайшла оголошення про надання коштів у кредит, однак в результаті стала жертвою шахраїв.

До 39-річного лучанина зателефонував шахрай, який представився працівником банку. Він запропонував розблокувати банківську картку громадянина. Той, замість зателефонувати в банк і перевірити інформацію, повідомив коди доступу шахраю та втратив 36 174 гривень.

«У холодну пору почастішали шахрайства під приводом продажу дров. Люди хочуть жити в теплі, це зрозуміло. Однак навіщо надсилати гроші за дрова наперед – незрозуміло. Жертвами такого шахрайства стали дві мешканки Володимирського району, які наперед надіслали 12 і 13 тисяч гривень незрозуміло кому. У результаті – ні грошей, ні дров», – розповідають у поліції.

Правоохоронці нагадують про найпоширеніші схеми,

з допомогою яких шахраї видурюють гроші:

• Фішинг – «Ми блокуємо ваш акаунт», «Підтвердьте дані».

Отримали SMS, лист чи повідомлення з посиланням на «перевірку» чи «блокування»? Зупиніться. Це – пастка. Коли ви вводите свої дані на фейковому сайті, вони миттєво відлітають на сервер шахраїв. Далі – ваша картка, акаунт і гроші вже практично не ваші.

• Дзвінки від «працівника банку».

Голос у слухавці звучить упевнено. Він знає ваше ПІБ. Він каже: «У вас підозріла операція. Давайте швидко підтвердимо…» Це – сотні дзвінків щодня. Шахраї використовують підроблені номери, IP-телефонію й навіть телефонні бази. Запамʼятайте: жоден банк не запитує коди, PIN, CVV і не просить переказати гроші «на безпечний рахунок».

• Легкий онлайн-заробіток – особливо в Telegram.

Починається з 200-600 гривень «винагороди». А потім – «скиньте трішки, щоб подвоїти заробіток». Люди переказують 3-10 тисяч, інколи – по 30-50. І все. Кінець. Половина карт, на які йдуть гроші, належать іншим потерпілим. Це замкнуте коло.

• Злом соцмереж.

Ваш «друг» чи «донька» пише в Instagram або Telegram: «Терміново треба гроші. Я потім поверну». Люди переказують, бо довіряють. А за акаунтом – зовсім не ваші рідні.

• Шахрайські інтернет-магазини.

Товар дешевший за ринковий? Фото «з Інтернету»? Передоплата обовʼязкова? З великою ймовірністю – вас просто обманюють.

Просте правило, яке збереже вам гроші: НІКОЛИ – взагалі НІКОЛИ – не називайте: коди з SMS, PIN-код, CVV-код, паролі, дані картки, нічого, що стосується доступу до грошей.

«Якщо підозрюєте шахрайство, телефонуйте 102 одразу», – закликають у поліції.