Історія бійця 100-ї окремої механізованої бригади Дмитра Ткаченка руйнує міф про «ненароджених для війни».
Про воїна розповілина фейсбук-сторінці бригади.
З раннього дитинства Дмитрик марив народними танцями – і з юних літ наполегливо торував саме цей професійний шлях.
Музична школа в рідній Ічні на Чернігівщині, Ніжинський фаховий коледж культури і мистецтв імені Марії Заньковецької, столична Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв.
Проте на початку 2024 року професійний хореограф з дипломом магістра ухвалив рішення справжнього чоловіка – став до лав ЗСУ.
Після проходження курсу підготовки в Королівстві Іспанія Дмитро потрапив на службу до «Сталевої Сотки», де й одержав позивний «Танцор».
Спочатку чоловік бив ворога, перебуваючи на стрілецькій посаді, а згодом перекваліфікувався на оператора-навідника – тож нині виконує бойові завдання як старший у групі «дронарів».
«Ніхто не народжений для війни. І мені теж було страшно, коли я вперше заходив на «еспеху» в Залізному (місто біля Торецька). Але людина здатна до всього адаптуватися. І всього можна навчитися, якщо справді цього хотіти, – вже з позицій досвідченого воїна міркує Дмитро, – У цьому війна дуже подібна до хореографії: долаєш сходинку за сходинкою і рухаєшся до своєї мети. А мета у нас тут одна – Перемога…»
Тим часом у рідному місті на свого бійця чекає найдорожча людина – мама Людмила Олексіївна А також поставлена на паузу на час війни улюблена справа – хореографія.
Читайте також:
- Захисник волинської «сотки» на псевдо Чілінтано піклується на фронті про собаку-побратима
- Хоронив загиблих, а потім пішов у бій: історія «Ворона» зі Сталевої Сотки
- За роки служби пройшов шлях від солдата до головного сержанта і удостоєний бойових нагород:історія захисника з Волині
