У Луцьку презентували фотоальбом, присвячений багатогранній діяльності Володимира Павліка – народного дипломата, колекціонера, письменника, мецената й волонтера, керівника Міжнародного проєкту культурно-професійних обмінів, який понад два десятиліття будує прямі людські контакти між країнами.
Упорядником фотоальбому є заслужений діяч мистецтв України, голова правління Волинської організації НСХУ Володимир Марчук Видання вийшло в світ обмеженим накладом – його переглянула журналістка Район.Культура
«Творіть спогади. Ігноруйте сірість. Перемагайте нудьгу… Будьте собою!» – цей життєствердний вислів Володимира Павліка точно передає його життєву філософію. Видання побачило світ як подарунок до його дня народження й стало візуальною історією людини, яка живе згідно з власним гаслом.
Читайте також Як лучанин допомагає фахівцям зі всієї України переймати європейський досвід
Фотоальбом – не про дати й регалії, а про людину, яка вміє жити на повну й запалювати інших. На його сторінках Володимир Павлік постає харизматичним співрозмовником, який легко знаходить спільну мову і з митцями,
і з дипломатами, і з волонтерами. Життєлюб, поціновувач мистецтва та гарного вина, мандрівник – він однаково органічний і на камерній виставці, і за міжнародним столом перемовин.
В усіх його проєктах взяло участь близько 40 тисяч учасників. Як керівник Міжнародного проєкту культурно-професійних обмінів, за більш як 20 років Володимир Йосипович залучив до прямого фахового діалогу понад чотири тисячі людей, побував у 33 країнах. Саме довіра й особистий контакт стають основою його роботи. Фотоальбом фіксує ці зустрічі, поїздки, події як історії, що народжуються з розмови.
«Я давно співпрацюю з Володимиром, слідкую за його проєктами. Він – не лише частий гість в Галереї мистецтв спілки художників, а й організатор численних виставок закордонних митців, які завжди приваблюють багато глядачів. Він багато спілкується з волинськими художниками, популяризує їхні роботи у світі як меценат», – розповідає Володимир Марчук.
Про природу меценатства від Павліка на сторінках видання роздумує арткритик, мистецтвознавець Олег Сидор-Гібелинда «Презентував… музеям, небайдужим добродіям,
делегаціям та амбасадам. Робив і робить це вже з початку 2010-х. Робить – мало сказати з охотою: захоплено, одержимо та не афішуючи зробленого… Дарунок – також артжест. Вдалий презент – творча подія. У наш час майже тотального егоїзму дивовижною видається ініціатива людини, яка, придбавши артефакт, не ховає його у пітьмі приватного сховку, а дарує… краще сказати: впускає в світи, аби людські очі споглядали».
А ще – письменництво. Член Національної спілки письменників України Володимир Павлік є автором книг, які читають в Україні, США, Польщі та Іспанії. «Стильний у життєтексті, Володимир природно, органічно віддзеркалив цю вроджену стильність у вербальний текст, що свідчить про письменницький дар… Його вислови, афоризми, жарти, міркування, думки! Він виконує гарну місію – прокладає стежки до гармонії у заметах, джунглях, завалах і хащах людських стосунків та показує логічний шлях у життєвих лабіринтах», – говорить про колегу львівський літератор, доктор наук Ігор Павлюк
Також – організація численних культурно-мистецьких імпрез, концертів, зустрічей, авторських екскурсій.
Щороку в січні лучани насолоджувалися виступами українських і закордонних митців, яких на сцену запрошував Володимир зі своїм співведучим – луцьким журналістом Василем Вороном Їхніми гостями були поет Ігор Павлюк, піаніст і поет Роман Коляда співачка Галина Конах скрипалька Іванна Ворошилюк французький оперний співак Адам Барро та багато інших. Любив ці концерти наш незабутній волинський бард Сергій Шишкін…
З початком повномасштабної війни до проєктів Володимира Павліка додалося волонтерство. Як медіакоординатор і представник Фонду допомоги Україні міста Брайтшайд у Німеччині, він став одним із тих, хто працює без пафосу, але з результатом. Завдяки цій роботі в Україну доправили понад 3400 тонн допомоги для госпіталів, військових частин, шкіл, громад і рятувальних служб, а також 8 автомобілів, з них 5 – пожежних.
У підсумку фотоальбом залишає відчуття незавершеності, адже він показує лише невелику частину великого, багатогранного життя Володимира Павліка. Усе, що він робить, – від міжнародних культурних обмінів до волонтерських ініціатив – народжується не з обов’язку чи чиїхось вказівок, а з внутрішньої потреби й щирого бажання діяти. Це його особистий вибір і його відповідальність. Володимир працює з повною віддачею, без примусу, вкладаючи у справи час, енергію, ресурси й серце. Саме тому за сухими цифрами, локаціями та подіями стоїть жива людина з характером і свободою. І цей фотоальбом – лише фрагмент великої історії, яка триває й надалі, розгортаючись у нових зустрічах, ідеях та ініціативах.
