Зимовий Стохід – мов тиха колискова для душі. Засніжені береги, скуті кригою плеса, легкий іній на гілках – природа тут промовляє без слів, але так глибоко й щиро.
Неймовірними світлинами з села Рудка-Червинська поділиласьволинянка Анастасія Каширець
Ці світлини, зі слів авторки, «чи не єдині, які авторка майже не обробляла». Бо хіба можна вдосконалити те, що вже створене з такою досконалістю? Краще природи ніхто не намалює. Її палітра – це ніжні відтінки білого, сріблястого й блакитного, її художник – мороз і зимове сонце.
Стохід узимку – особливий. Його тихі води, розгалужені русла й заплави, що в теплу пору року вирують зеленню, тепер ніби завмерли у спокої. Та навіть у цій тиші відчувається життя – глибоке, справжнє, волинське.
Волинь – це не лише географія. Це стан душі. І коли дивишся на такі пейзажі, розумієш: любов до рідного краю народжується саме в таких митях – простих, щирих і неповторних.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- Рожева ніч на Поліссі: аномалія в небі здивувала місцевих жителів (фото)
- Краса нереальна: волинянин показав краєвиди рідного села( фото)
- Магічний вечір на березі найдовшої річки Волині (фото)
