У Музеї Корсаків мистецтвознавиця Зоя Навроцька розкрила феномен Емми Андієвської У Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків, що в Луцьку, відбувся день Емми Андієвської приурочений 95-річчю мисткині-сюрреалістки.
Завідувачка Художнього музею Луцька, заслужена працівниця культури України Зоя Навроцька виступила з лекцією «Феномен Емми Андієвської». На заході побувала і кореспондентка Район.Культура.
«Ми з Еммою бачилися тричі. Також були тривалі телефонні розмови, були дуже цікаві бесіди, і я так шкодую, що вони не були якимось чином зафіксовані… Але ці бесіди ще з того часу залишилися у мене в серці», – зазначила мистецтвознавиця.
Зоя Навроцька зазначила, що феномен Емми Андієвської у тому, що вона прагнула «зробити» Україну понад усе – вся її творчість і діяльність була присвячена цій ідеї.
«Якби навіть не було України, то я б її зробила», – прозвучала її цитата.
Лекторка зазначила, що пані Емма завжди була віддана Україні, будувала її словом і своїми доробками. Говорячи про принциповість мисткині, згадали її біографію і підкреслили те, чому саме Емма Андієвська стала такою популярною і захопливою постаттю в українському мистецтві.
«Емма доручила мені, пані Лесі й пану Віктору, свою таємницю. Андієвська – це не її прізвище, а сформоване з якихось фрагментів слів. І вона присяглася своїй матері, що ніхто не буде знати її справжнього прізвища», – поділилася Зоя Навроцька.
Вона зазначила, що вся родина Емми Андієвської була русифікована, тому говорити про Україну було заборонено. Уся родина намагалася забути українське коріння, тому про сім’ю мисткиня говорила рідко, але дуже емоційно. Згадали й про її досконале володіння українською мовою, якого вдалося досягти попри протести рідних та неприйняття оточення.
«Ми як із нею говорили, то вона навіть наголоси виправляла, казала, що деякі слова є «кентаврами» і вони не мають звучати в українській мові! Жінка, яка ніколи не сприймалася соціумом через свої погляди, зараз бездоганно володіє українською», – розповіла пані Зоя.
Під час лекції було згадано про роман «Герострати», який поетка написала у 19 років у трьох варіантах. Презентували також картину Андієвської «Футбол».
«Вибудовуючи простір за допомогою геометричних фігур, художниця згладжує,
заокруглює, неначе полірує гострі кути форм, чим додає їм грайливої легкості та ліризму. І, навпаки, пронизливої емоційної напруги вона досягає, використовуючи ритмомелодику різких, ба навіть рвучких пластичних мас і ліній. Дисонанси брутального зовнішнього світу й крихкого внутрішнього світу людини вона поборює поезією барв, промовистістю образів, у яких голосить Кассандра, мудрує Заратустра, епічними нотами озиваються пращури. Її твори – це невтомне дошукування істини у всьому: в минувшині та сьогоденні, в щоденних миттєвостях буття, з яких і витворюється вічність», – описує твір Зоя Навроцька.
У розмові лекторка згадувала й про чоловіка Емми Андієвської Івана Кошелівця який її кохав, проте ревнував до творчості.
«Я здібний, інтелектуальний, талановитий, а геніальна ти…» – процитувала Івана Кошелівця Зоя Навроцька.
Ще одним феноменом мисткині було те, що вона чула музику навколо і в собі. Так само й образи, які потім з’являлися на полотнах.
Після закінчення лекції відвідувачі мали можливість подивитися документальний фільм «Хто така Емма Андієвська» від Ukraïner. Фільм описує історію життя мисткині, її виклики і часи піднесення. Стрічка розкриває глядачам ще більше внутрішнього світу жінки і показує характер, із яким пані Емма йде по життю.
«Кожен бачить своїми очима, в моїх очах Україна неперевершена… От такий патріот я. Я це вибрала, це мій вибір, це як рай… Це мій вибраний рай», – сказала Емма Андієвська у стрічці.
Вікторія БАБАК
Фото Івана РЕБЕКЕВШІ
