Владислав родом із Луцька. Станом на лютий 2022 року він був студентом Фахового коледжу технологій, бізнесу та права ВНУ імені Лесі Українки. Але коли розпочалася повномасштабна війна, хлопець у свої 20 років без вагань змінив навчальну аудиторію на бліндаж ставши на захист держави у складі 100 бригади.
Історію бійця розповіли у бригаді.
«До війська пішов, аби захистити свою сім’ю, Батьківщину та не пустити ворожу погань на рідну землю», – говорить Влад.
В армії він узяв собі позивний «Скриня» – похідний від прізвища. В якості піхотинця пройшов найгарячіші напрямки фронту: Бахмутський, Куп’янський, Лиманський, Покровський, Торецький.
«Покровський та Торецький відтинки фронту, через нашестя ворожих «пташок», були найважчими», – пригадує «Скриня».
Згодом він став оператором БпЛА у зенітному ракетному дивізіоні. Його нова війна – це боротьба за чисте від ворожих дронів українське небо.
«Найкращим засобом протидії ворожим дронам є помпова рушниця та FPV-перехоплювач», – переконує фахівець.
Нині його підрозділ стримує ординську навалу на Костянтинівку. Тут найчастіше доводиться мати справу з розвідувальними безпілотниками противника.
«На нашому напрямку зазвичай мінусуємо ворожі розвідувальні БпЛА «Zala» та «Князь Вещий Олег». За зміну один екіпаж може збити від п’яти «пташок», – розповідає Влад.
До служби Владислав захоплювався спортивною риболовлею, що неабияк знадобилося в зоні бойових дій. Вміння чекати, відчувати момент і точно діяти – тепер це про полювання не на рибу, а на ворожі цілі в небі.
А ще у героя є вірний товариш – пес Семен американський стаффордширський тер’єр.
«Півтора року він служив разом зі мною в ЗСУ. Зараз же в нього собачий дембель. Він знаходиться в Луцьку і радіє життю», – з усмішкою розповідає боєць.
Нині Владислав найбільше прагне повернутися на Волинь, де на нього з нетерпінням чекає велика, любляча родина.
Читайте також:
- Рік і вісім місяців мати жила надією, що син повернеться додому живим: історія захисника з Волині
- Історія побратимства волинянина і бійця з Тернопільщини, які майже 100 днів тримали позиції під Покровськом
- «Мамо, де мої документи»: історія ветерана з Волині, який у 19 років добровольцем пішов на фронт
