У Центрі життєстійкості Вишнівської громади відбулася особлива зустріч – про сповільнення, про внутрішній стан і про глибину традицій.
Разом із жінками – працівницями сільської ради – занурилися у світ писанкарства як методу арттерапії. Про це інформуютьу Центрі життєстійкості Вишнівської громади.
У щоденному житті вони – фахівчині, організаторки, відповідальні за громаду. Але сьогодні вони були просто тими, хто творить тепло і свято для своїх родин. І саме для них цей час став можливістю зупинитися і побути з собою.
Писанка – це більше, ніж візерунок. Ще здавна, готуючись до Великодня, люди вкладали у кожен символ особливий зміст: побажання здоров’я, миру, добробуту. Це був тихий діалог із собою, зі світом, з вірою.
Сьогодні, відтворюючи ці традиції, учасниці не просто створювали писанки – вони торкалися власної внутрішньої тиші, наповнювалися спокоєм і змістом. Через кольори, символи та сам процес з’являлося відчуття гармонії і тепла.
