Для студентів Волинського медінституту відбулося практичне навчання з основ тактичної медицини і домедичної допомоги, які провели за підтримки ГО «Технопарк “Центр медичних інновацій”».
Про це повідомилиу Волинському медичному інституті. Відбулося навчання у КРЦ «Адреналін Сіті», до якого долучилися студенти груп Ф-30, Ф-31, А-32, а також викладачі Ольга Васюхник, Ігор Неділько, Тетяна Гащишин.
Навчання проводили інструктори Сергій Васильков і Тетяна Репницька за підтримки ГО «Технопарк “Центр медичних інновацій”». Програма та методичні матеріали – авторства Віктора Корсака.
Формат побудований послідовно і без зайвої теорії. Спочатку всіх збирають у залі – фактично «зі сцени» інструктор пояснює алгоритм дій: як оцінити стан постраждалого, з чого починати допомогу, які засоби використовувати. Паралельно – демонстрація і залучення учасників: охочих викликають, показують дії на практиці, одразу коригують помилки. Це не лекція у звичному розумінні – це розбір, який одразу переходить у дію.
Після цього учасників ділять на групи і починається відпрацювання. Те, що щойно було зрозумілим,
доводиться робити самостійно. Як реагувати на вибухи: правильно лягти, згрупуватися, що прикрити. Як винести постраждалого у безпечне місце – самостійно або разом з іншими.
Окремий блок – домедична допомога. Турнікети, перев’язки, базові навички серцево-легеневої реанімації. Кожен проходить це, у прямому сенсі слова, власноруч: накладає турнікет на руку і ногу – собі й «постраждалому», працює з аптечкою, отримує зворотний зв’язок. Так максимально швидко переконуєшся, що «просто» – лише на перший погляд, адже дрібні помилки стають очевидними.
Найсильніший етап – симуляція. У спеціальній кімнаті відтворюють умови, максимально наближені до реальних: звуки вибухів, світлові ефекти, обмежений час. Перед входом кожен отримує конкретне завдання – і далі вже діє без підказок.
Очевидно, що це навчання не зробило зі студентів «універсальних солдатів», але воно дало головне – розуміння алгоритму допомоги і усвідомлення необхідності відпрацювання його до автоматизму. Адже у критичній ситуації виживає не той, хто знає більше, а той, хто не впадає в ступор і пам’ятає перший крок.
