Ще одна маловідома сторінка історії Маневиччини нагадала про себе – разом із Маневичами 125 років виповнюється і хутору Лоше. Про це написав дослідник та краєзнавець Роман Павлюк.
Читайте: У Городку, неподалік рок-столиці Маневич, у 1990-их вирувала своя панк-тусовка (фото)
У першій половині ХХ століття Маневичі були оточені численними хуторами та колоніями, більшість із яких з часом зникли. До наших днів фактично зберігся лише хутір Лоше.
Його виникнення, як і самих Маневич пов’язане з будівництвом залізниці. Перші мешканці оселилися біля залізничного переїзду на старій лісовій дорозі з Галузії до Оконська.
За даними виборчих списків 1928 року, на хуторі проживало 16 виборців, а вже у 1931 році там налічувалося 34 господарства. У міжвоєнний період у Лошому діяла чотирирічна початкова школа. Подібний навчальний заклад існував і на сусідньому хуторі Лоше-Северинівське
У спогадах місцевих жителів хутір часто згадується у контексті воєнних років. Під час бомбардувань станції Маневичі люди шукали тут прихисток, адже місцина вважалася більш безпечною.
Читайте також: Оконськ і Маневичі: як одне село стало духовним центром для селища
Сьогодні Лоше значно менше за розмірами, однак і далі зберігає свою унікальну атмосферу. Тут можна побачити автентичні поліські хати, луки, вересові пустища та старі дерева.
Це місце і нині залишається частиною живої історії краю, яку варто берегти і відкривати для себе знову.
